Ознаки шляхетності — це і гострий розумний погляд, і горда аристократична постава. Але зовнішня шляхетність вигляду — лише наслідок внутрішньої. Передусім шляхетна людина — це людина, яка упевнена в собі та любить своє оточення… Яка не зрадить, до Яка іншим віддає більше, ніж отримує сама. На мою думку, це людина, що має такі риси, як доброзичливість, вихованість, ввічливість, порядність.Саме такими людьми є герої роману О. Гончара «Собор» Микола Баглай, Єлька.Я вважаю, що шляхетна людина має бути передусім поблажливою до слабкостей і вад інших. Уміння вибачати зовсім не означає, що непотрібно вміти постояти за себе. Та яким би не було походження та становище, не принизити, не образити іншого — ось справжня шляхетність.Пригадаймо, що ще в стародавні часи чоловіки довіряли своїм жінкам оберігати вогонь, але, коли йшли на полювання, завжди хтось залишався, щоб захищати територію, жінок та дітей і допомагати слабшим. Це були перші зародки шляхетності та людяності.На жаль, нині людей, які зберегли в собі прекрасні якості, дуже мало. Ми стоїмо на порозі деградації, відбувається зворотний процес еволюції — уподібнення тваринам… Люди в цьому світі бояться виявляти свої моральні чесноти, воліючи ховатися за мас-кою байдужості.Мені дуже пощастило: я маю друзів, які не ховаються у собі — вони відкриті та щирі, а отже, шляхетні люди.Таким чином, шляхетність — це риса, яка личить усім, але мало хто нею користується. Г. Сковорода писав: «У серці є власні любов і тепло!». Будьмо ж шляхетнішими, навчімося сіяти добро, а воно, будьте певні, повернеться сторицею. І тоді світ станс добрішим і світлішим!
