Одного разу чоловік, що їхав конем по зимовій лісовій дорозі, побачив посеред шляху щось незрозуміле. Кінь його схарапудився, злякався, встав дибки і уперед не йшов. Чоловік зліз на землю і підійшов ближче до своєї знахідки. Посеред дороги лежав поранений, увесь у крові вовчисько і жалісно стогнав. Побачивши чоловіка, він підповз до нього, наче собака.
Оглянувши вовка, чоловік побачив велику криваву рану на його спині, з якої місцями була здерта шерсть. Підстелив чоловік на воза стареньку ряднину, підняв вовчиська, поклав його на сани і повіз додому.
Вдома промив його рану, нагодував та обігрів, ще кілька тижнів лікував, як міг, доки рана не затяглася. Тоді вирішив відвезти сіроманця знову до лісу. Залишив він його у лісі, а сам поїхав у справах, а вовк сидів посеред дороги і пильно дивився йому услід.
Повертався чоловік додому з важким каменем на душі, бо мав таке відчуття, наче втратив близького друга. Але, під*їхавши до воріт, побачив сірого, який підтюпцем біг йому назустріч, радо та весело помахуючи хвостом.
1. До якої форми дієслова належать слова?
Заготовлений, вирішений, зшитий.
Г дієприслівники минулого часу.
2. Прислівниками є всі слова в рядку:
Г ледве, красиво, учора.
3. У якому рядку не з усіма словами написано правильно?
В не зникла, некрасивий, ненаписаний учнем твір;
4. Виділене слово є сполучником, його слід писати разом у реченні:
В Учень розповів товаришам про/те, як відпочивав улітку.
5. Одну літеру н слід писати в усіх словах у рядку:
Г страше..о, пісе..ий, ра..ій.
6. Не з усіма дієприслівниками слід писати разом у рядку:
Г не/добачаючи, не/просячи;
7. З формою іменника в родовому відмінку вжито прийменник у рядку:
В поза нормою;
8. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:
Б по/українськи, казна/коли, з/краю/в/край;
9. У якому рядку всі прислівники слід писати разом?
Г до/пізна, по/моєму, на/певно.
10. Прийменник у слід ужити в рядку:
В підтримати (в, у) хвилюючий момент;
Объяснение:
Відповідь:
Одного разу чоловік, що їхав конем по зимовій лісовій дорозі, побачив посеред шляху щось незрозуміле. Кінь його схарапудився, злякався, встав дибки і уперед не йшов. Чоловік зліз на землю і підійшов ближче до своєї знахідки. Посеред дороги лежав поранений, увесь у крові вовчисько і жалісно стогнав. Побачивши чоловіка, він підповз до нього, наче собака.
Оглянувши вовка, чоловік побачив велику криваву рану на його спині, з якої місцями була здерта шерсть. Підстелив чоловік на воза стареньку ряднину, підняв вовчиська, поклав його на сани і повіз додому.
Вдома промив його рану, нагодував та обігрів, ще кілька тижнів лікував, як міг, доки рана не затяглася. Тоді вирішив відвезти сіроманця знову до лісу. Залишив він його у лісі, а сам поїхав у справах, а вовк сидів посеред дороги і пильно дивився йому услід.
Повертався чоловік додому з важким каменем на душі, бо мав таке відчуття, наче втратив близького друга. Але, під*їхавши до воріт, побачив сірого, який підтюпцем біг йому назустріч, радо та весело помахуючи хвостом.