Слова "ганяти", "водопій", "мох", "шепіт" - не мають чергування голосних звуків при словозміні чи словотворенні, так як початковий голосний звук не змінюється.
Слова "особа", "пшоно", "череда", "віск", "асистент" - можуть мати чергування голосних звуків.
- В слові "особа" чергується голосний звук "о" на "і" в родовому відмінку однини "особи".
- В слові "пшоно" чергується голосний звук "о" на "е" в називному відмінку множини "пшона".
- В слові "череда" чергується голосний звук "е" на "и" в називному відмінку однини "череди".
- В слові "віск" голосний звук "і" відсутній при чергуванні.
- В слові "асистент" голосний звук "а" відсутній при чергуванні.
Слова "голова", "слово", "осінь", "Львів", "день" - не мають чергування голосних звуків при словозміні чи словотворенні, так як голосний звук залишається без зміни.
Слова "стояти", "сім", "дзвін", "котити", "берег" - не мають чергування голосних звуків при словозміні чи словотворенні, так як початковий голосний звук "о" не змінюється.
Здравствуйте, ученик! Наш сегодняшний урок будет посвящен анализу текста и определению его типа и стиля мовлення. Для этого мы прочитаем текст и выполняем несколько заданий.
1. Прочитайте текст внимательно. Текст содержит следующий фрагмент: "Повівав холодний вітерець. Насувались білі, наче молочні, хмари, разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька. На обидва боки від дороги, скільки кинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав. Насунули снігові хмари і оповили небо. Посипав сніжок (За М. Коцюбинським)".
2. Как вы думаете, какого типа этот текст? Давайте вспомним, что тип текста определяется по его содержанию и цели написания. В данном случае текст описывает пейзаж зимнего дня, поэтому его можно отнести к описательному типу текста.
3. А какой стиль мовлення преобладает в этом тексте? Для определения стиля мовлення, необходимо проанализировать слова и фразы, используемые в тексте. В данном случае автор использует описательные эпитеты ("білі, наче молочні, хмари") и подробное описание зимнего пейзажа ("снігом, мов білою скатеркою"). Таким образом, можно сказать, что в тексте преобладает художественный стиль мовлення.
4. Перейдем к выполнению второго задания. Вам необходимо переказать прочитанный текст, используя только односкладные назывные предложения.
Давайте преобразуем фрагменты предложений в односкладные назывные предложения:
- "Повівав холодний вітерець." - Холодний вітерець повів.
- "Насувались білі, наче молочні, хмари." - Насувались білі хмари.
- "Разно бігли мишасті коненята." - Разно бігли коненята.
- "Дорога була слизька." - Дорога була слизька.
- "На обидва боки від дороги, скільки кинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою." - Розстелилось поле, вкрите снігом.
- "Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами." - Сніг грав самоцвітами.
- "Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця." - Вороння сідало громадами на сніг.
- "Вітер дужчав." - Вітер дужчав.
- "Насунули снігові хмари і оповили небо." - Насунули снігові хмари.
- "Посипав сніжок" - Сніжок посипав.
5. Подкреслите главные члены предложений в тексте:
- "Повівав холодний вітерець." - (холодний) вітерець повів.
- "Насувались білі, наче молочні, хмари." - Насувались (білі) хмари.
- "Разно бігли мишасті коненята." - Разно бігли (мишасті) коненята.
- "Дорога була слизька." - Дорога була (слизька).
- "На обидва боки від дороги, скільки кинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою." - Розстелилось (поле), вкрите снігом.
- "Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами." - Сніг грав (самоцвітами).
- "Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця." - Вороння сідало (громадами) на сніг.
- "Вітер дужчав." - Вітер (дужчав).
- "Насунули снігові хмари і оповили небо." - Насунули (снігові) хмари.
- "Посипав сніжок" - Сніжок (посипав).
6. Простежьте, как перестройка предложений влияет на характер описания. Через перестройку предложений текст становится более лаконичным и точным в описании зимнего пейзажа. Каждое предложение содержит одну яркую деталь или идею описываемого явления.
Это было увлекательное урока, где мы прочитали и проанализировали текст, определили его тип и стиль мовлення. Вы также умело выполнели задание по переказу текста, используя односкладные назывные предложения. Надеюсь, этот урок помог вам лучше понять, какие приемы можно использовать при анализе текста. Если у вас возникли какие-либо вопросы, не стесняйтесь задавать их. Буду рад помочь!
Слова "особа", "пшоно", "череда", "віск", "асистент" - можуть мати чергування голосних звуків.
- В слові "особа" чергується голосний звук "о" на "і" в родовому відмінку однини "особи".
- В слові "пшоно" чергується голосний звук "о" на "е" в називному відмінку множини "пшона".
- В слові "череда" чергується голосний звук "е" на "и" в називному відмінку однини "череди".
- В слові "віск" голосний звук "і" відсутній при чергуванні.
- В слові "асистент" голосний звук "а" відсутній при чергуванні.
Слова "голова", "слово", "осінь", "Львів", "день" - не мають чергування голосних звуків при словозміні чи словотворенні, так як голосний звук залишається без зміни.
Слова "стояти", "сім", "дзвін", "котити", "берег" - не мають чергування голосних звуків при словозміні чи словотворенні, так як початковий голосний звук "о" не змінюється.
Надіюся, що мої відповіді були зрозумілі.
1. Прочитайте текст внимательно. Текст содержит следующий фрагмент: "Повівав холодний вітерець. Насувались білі, наче молочні, хмари, разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька. На обидва боки від дороги, скільки кинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав. Насунули снігові хмари і оповили небо. Посипав сніжок (За М. Коцюбинським)".
2. Как вы думаете, какого типа этот текст? Давайте вспомним, что тип текста определяется по его содержанию и цели написания. В данном случае текст описывает пейзаж зимнего дня, поэтому его можно отнести к описательному типу текста.
3. А какой стиль мовлення преобладает в этом тексте? Для определения стиля мовлення, необходимо проанализировать слова и фразы, используемые в тексте. В данном случае автор использует описательные эпитеты ("білі, наче молочні, хмари") и подробное описание зимнего пейзажа ("снігом, мов білою скатеркою"). Таким образом, можно сказать, что в тексте преобладает художественный стиль мовлення.
4. Перейдем к выполнению второго задания. Вам необходимо переказать прочитанный текст, используя только односкладные назывные предложения.
Давайте преобразуем фрагменты предложений в односкладные назывные предложения:
- "Повівав холодний вітерець." - Холодний вітерець повів.
- "Насувались білі, наче молочні, хмари." - Насувались білі хмари.
- "Разно бігли мишасті коненята." - Разно бігли коненята.
- "Дорога була слизька." - Дорога була слизька.
- "На обидва боки від дороги, скільки кинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою." - Розстелилось поле, вкрите снігом.
- "Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами." - Сніг грав самоцвітами.
- "Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця." - Вороння сідало громадами на сніг.
- "Вітер дужчав." - Вітер дужчав.
- "Насунули снігові хмари і оповили небо." - Насунули снігові хмари.
- "Посипав сніжок" - Сніжок посипав.
5. Подкреслите главные члены предложений в тексте:
- "Повівав холодний вітерець." - (холодний) вітерець повів.
- "Насувались білі, наче молочні, хмари." - Насувались (білі) хмари.
- "Разно бігли мишасті коненята." - Разно бігли (мишасті) коненята.
- "Дорога була слизька." - Дорога була (слизька).
- "На обидва боки від дороги, скільки кинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою." - Розстелилось (поле), вкрите снігом.
- "Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами." - Сніг грав (самоцвітами).
- "Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця." - Вороння сідало (громадами) на сніг.
- "Вітер дужчав." - Вітер (дужчав).
- "Насунули снігові хмари і оповили небо." - Насунули (снігові) хмари.
- "Посипав сніжок" - Сніжок (посипав).
6. Простежьте, как перестройка предложений влияет на характер описания. Через перестройку предложений текст становится более лаконичным и точным в описании зимнего пейзажа. Каждое предложение содержит одну яркую деталь или идею описываемого явления.
Это было увлекательное урока, где мы прочитали и проанализировали текст, определили его тип и стиль мовлення. Вы также умело выполнели задание по переказу текста, используя односкладные назывные предложения. Надеюсь, этот урок помог вам лучше понять, какие приемы можно использовать при анализе текста. Если у вас возникли какие-либо вопросы, не стесняйтесь задавать их. Буду рад помочь!