Книга відіграє важливу роль в житті людини. І це не просто високі слова. «Книга — твій помічник і друг», – говорить народна мудрість. «Книгу читати — все знати», – пояснює відоме прислів’я. Кожна грамотна людина зобов’язана своїми знаннями й вміннями книзі. І навіть якщо не отримала вищої освіти, то вже шкільні підручники точно подужала, хоча б на елементарному рівні.
Що стосується моєї сім’ї, то в ній друкована книга має не дуже велике значення. І тому є просте пояснення. Ми живемо в двадцять першому столітті, коли завдяки Інтернету можна знайти все: підручники, твори письменників і поетів, біографії відомих людей та інше. Будь-яка інформація в простій і доступній формі, безкоштовно або за невеликі гроші пропонується зацікавленому користувачеві. При цьому не треба витрачати час на відвідування бібліотеки або придбання друкованих видань. Звичайно, є винятки. Наприклад, завжди цінуватимуться яскраві ілюстровані картинками книжки для маленьких діточок, які вони так люблять перегортати. Жоден комп’ютер або планшет не замінить класичний «Буквар», так само як новомодні навчальні програми не перевершать традиційну методику навчання грамоті.
Кілька десятків років тому, коли ще не були винайдені сучасні технології, в нашій родині була зібрана солідна домашня бібліотека. У двох кімнатах з чотирьох стояли великі книжкові шафи, які знизу доверху були наповнені книгами. Рідна сестра мого дідуся працювала бібліотекарем в санаторії, завдяки чому навіть найдефіцитніші на той час книги були у нас вдома. Крім того, багато вузькоспеціалізованої літератури придбав мій дідусь. Він цікавився радіоконструюванням та електронікою, купуючи на цю тему книги, брошури й журнали. Частина книг з того часу збереглася й досі. Треба визнати, вони лише даремно займають місце. У багатьох з цих книг викладається застаріла інформація, яка може ввести читача в оману. Крім того, видання радянського часу були суцільно політизовані й просякнуті комуністичною ідеологією. Навіть книги з домоведення і кулінарії, та й ті втратили свою актуальність. Ось чому ми поступово позбавляємося від паперових носіїв інформації.
Раніше, коли мама хотіла почитати якусь нову книгу, вона знаходила її в Інтернеті та роздруковувала на принтері. Тепер вона не робить навіть цього, віддаючи перевагу проводити вільний час за веб-серфінгом.
Що ж, світ змінюється, нові технології стрімко витісняють звичні підвалини. І навіть народні прислів’я, ці століттями непорушні істини, втратили свій колишній сенс. Наприклад, є таке прислів’я: «Будинок, в якому немає книги, подібний до тіла, позбавленого душі». Сьогодні майже у кожного школяра є в рюкзаку смартфон, а в ньому мобільний Інтернет, завдяки якому весь світ, вся вікова мудрість, можна сказати, поміщається в долонях. Тільки от, чи стане наше покоління розумнішим за своїх попередників? Хочеться вірити в краще…
Книга відіграє важливу роль в житті людини. І це не просто високі слова. «Книга — твій помічник і друг», – говорить народна мудрість. «Книгу читати — все знати», – пояснює відоме прислів’я. Кожна грамотна людина зобов’язана своїми знаннями й вміннями книзі. І навіть якщо не отримала вищої освіти, то вже шкільні підручники точно подужала, хоча б на елементарному рівні.
Що стосується моєї сім’ї, то в ній друкована книга має не дуже велике значення. І тому є просте пояснення. Ми живемо в двадцять першому столітті, коли завдяки Інтернету можна знайти все: підручники, твори письменників і поетів, біографії відомих людей та інше. Будь-яка інформація в простій і доступній формі, безкоштовно або за невеликі гроші пропонується зацікавленому користувачеві. При цьому не треба витрачати час на відвідування бібліотеки або придбання друкованих видань. Звичайно, є винятки. Наприклад, завжди цінуватимуться яскраві ілюстровані картинками книжки для маленьких діточок, які вони так люблять перегортати. Жоден комп’ютер або планшет не замінить класичний «Буквар», так само як новомодні навчальні програми не перевершать традиційну методику навчання грамоті.
Кілька десятків років тому, коли ще не були винайдені сучасні технології, в нашій родині була зібрана солідна домашня бібліотека. У двох кімнатах з чотирьох стояли великі книжкові шафи, які знизу доверху були наповнені книгами. Рідна сестра мого дідуся працювала бібліотекарем в санаторії, завдяки чому навіть найдефіцитніші на той час книги були у нас вдома. Крім того, багато вузькоспеціалізованої літератури придбав мій дідусь. Він цікавився радіоконструюванням та електронікою, купуючи на цю тему книги, брошури й журнали. Частина книг з того часу збереглася й досі. Треба визнати, вони лише даремно займають місце. У багатьох з цих книг викладається застаріла інформація, яка може ввести читача в оману. Крім того, видання радянського часу були суцільно політизовані й просякнуті комуністичною ідеологією. Навіть книги з домоведення і кулінарії, та й ті втратили свою актуальність. Ось чому ми поступово позбавляємося від паперових носіїв інформації.
Раніше, коли мама хотіла почитати якусь нову книгу, вона знаходила її в Інтернеті та роздруковувала на принтері. Тепер вона не робить навіть цього, віддаючи перевагу проводити вільний час за веб-серфінгом.
Що ж, світ змінюється, нові технології стрімко витісняють звичні підвалини. І навіть народні прислів’я, ці століттями непорушні істини, втратили свій колишній сенс. Наприклад, є таке прислів’я: «Будинок, в якому немає книги, подібний до тіла, позбавленого душі». Сьогодні майже у кожного школяра є в рюкзаку смартфон, а в ньому мобільний Інтернет, завдяки якому весь світ, вся вікова мудрість, можна сказати, поміщається в долонях. Тільки от, чи стане наше покоління розумнішим за своїх попередників? Хочеться вірити в краще…