Як закохати у себе дівчину вона вам так , що аж не знаєте, що його втнути, аби справити враження? або ж зробити так, щоб у коханої, як і у вас, паморочилося в голові? ось кілька порад хлопцям, які прагнуть закохати в себе серця. занотовуйте, ромео і тристани! 1. не бiйтеся показувати свою романтичну натуру. якщо ви пишете вiршi – це чудово! подаруйте коханiй кiлька рядкiв теплих слiв – i її серце розтане. 2. дiвчина любить, коли хлопець не дуже впертий та егоїстичний. егоїстiв взагалi нiхто не любить. не обов’язково весь час говорити про себе i про своє життя. терпiти не можуть, коли хлопець повторює: «який я гарний, який розумний i красивий. я найкращий! » 3. паннам подобаються хлопці, які їх розуміють. намагайтеся вловлювати настрій вашої обраниці. може, її щось хвилює. може, їй хочеться поговорити, а нема з 4. якщо у дівчини якiсь проблеми, спробуйте . коли ж це понад ваші сили, просто вислухайте її, поспівчувайте. хай вона відчує, що може на вас покластися. 5. даруйте коханій якi-небудь приємнi дрiбнички. наприклад, квiти, 6. цiкавтеся її життям. якщо вона чимось захоплюється, то спробуйте i ви цим захопитися. коли дiвчина щось розповiдатиме про своє хобi, а ви її уважно слухатимете та доповнюватимете, вона зрозумiє, що з вами можна поспiлкуватися, i її буде тягнути до вас. 7. найголовніше – не тиснути на дiвчину! якщо вона не хоче чогось робити, то не треба змушувати. бо в такій ситуації у коханої може з’явитися відчуття, що вона не владна над собою. одне слово, шукайте компромі 8. у жодному разi не чiпляйтеся до iнших дiвчат, коли поряд ваша серця, i не дозволяйте їм вiшатися вам на шию. 9. якщо маєте якiсь свої секретні способи завоювання дівочих сердець, не бiйтеся пускати їх у хiд. адже у коханні, як на вiйнi, будь-які засоби 10. дiвчина вам вiдмовила? не засмучуйтеся вiдразу. адже можна залишитися хорошими друзями. якщо вона не захотiла мати з вами серйозних стосункiв, не вiдштовхуйте її i не ображайтеся. адже серцю не просто будьте поряд. і хтозна – може, настане й ваша зоряна
З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став таким, яким ти є.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став таким, яким ти є.