Напишіть це речення звукописом:
коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потіків сліз нестриманих, раптових, що рвуться з глибини самого серця джерелами живущої води.

Плекаймо рідну мову

Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"

Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.

Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":

Відповідь:

I відміна

До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а (-я). Наприклад: жінка, хмара, Полтава, Ілля, базіка, вага, сирота, убивця.

ІІ відміна

До другої відміни належать іменники чоловічого й середнього роду: чоловічого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, із закінченням -о; середнього роду із закінченням -о, -е, -я. Наприклад: лист, бік, дядько, велетень, Дніпро, прізвище, життя, дівчисько, олово.

ІІІ відміна

До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та іменник мати. Наприклад: мати, кров, сіль, ніжність, тінь, любов, сутінь, подорож.

ІV відміна

До четвертої відміни належать іменники середнього роду із закінченням -а (-я), що при відмінюванні в непрямих відмінках (крім знахідного й орудного) набувають суфіксів -ен-, -ат-, -ят-. Наприклад: кошеня, коліща, теля, плем’я.

Пояснення: