Напишіть словниковий диктант
Не/переконливий, ніде/не/знаний, не/активний, не/вблаганний, не/густо, не/в’янучий, не/кращий, не/врожай, не/жить, не/мічний, не/забутий усіма вчинок, не/мовби, не/доречно, не/зважаючи на, не/здужати, не/досушити, не/привітний, не/абиякий, не/с не/з’ясоване досі питання, не/там, ні/кчемний, ні/який, ні/куди, ні/краплини, ні/сяк/ні/так, ні/в/кого, ні/при/чому, ні/в/скількох, ні/чліг
Я хотела бы жить во Франции, на берегу моря, где рядом красивый пейзаж, а ночью благоуханный воздух, где можно наблюдать за закатом и восходом солнца. И где можно купаться и загорать. И смотреть на красивых, экзотических рыбок и кормить их хлебом. А вечером вдыхать запах роз, покрытых росой. И жить в деревянном доме. Море там спокойное: нет ни шторма, ни волн, а теплая вода в море как будто воздушная струя. Там растут пышные деревья с апельсинами и благоухающими цветами. Я срываю каждый день по одному апельсину и ем, наслаждаясь его чудеснейшим вкусом.
У неділю ми з батьками пішли гуляти у парк. Була та чарівна пора весни, коли дерева вже вкрилися зеленню, зацвів бузок, каштани. Повітря було ще прохолодне, але сонячне проміння, пробиваючись крізь рідкі хмаринки, припікало. Ми йшли алеєю, з усіх боків нас оточували каштани. їхні крони змикалися над нашими головами. Суцвіття каштанів нагадували запалені білі свічки і мали просто розкішний вигляд. Несподівано біля своїх ніг я побачила одну з таких свічок. Хтось зірвав квітуче диво і кинув. Ми пройшли ще кілька кроків і побачили грубо зламану гілочку клена з ще ніжними світло-зеленими незів’ялими листочками. Кому ж заманулося нівечити цю красу? Навряд чи ця людина хотіла зробити комусь приємність, принісши у дім каштанові суцвіття або гілку з кленовим листячком. Рослини були зірвані просто так, мимохідь, навіть не подумавши, навіщо це потрібно. Та й суцвіття каштанів швидко в’януть, тому ні краси, ні затишку у кімнаті не створять. Інша річ, бузок або черемха. До речі, в нашому парку є багато різних видів бузку, але і його, якщо вже ламають, то складається таке враження, наче тут пройшовся буревій.
Якщо людина така байдужа до живої природи, чи можна стверджувати, що вона любить своє місто, вулицю, врешті-решт свою батьківщину? Адже від дбайливого ставлення до рослин залежить благополуччя парків, садів, лісів. Ось посадили на нашому шкільному квітнику розкішні жоржини, а хтось узяв і потайки викопав їх, тобто просто вкрав. Крадуть квіти на міських клумбах, а скільки дерев вирубано у місті нібито заради усіляких будівельних робіт. І в нашому дворі знищили з десяток старих тополь. Нових не насадили, а пні не здаються, пустили пагони.
Природа - це краса, яка оточує нас завжди й усюди. Це зелене вбрання нашої країни. Збільшувати зелене багатство - означає по-справжньому любити батьківщину. Той самий каштан або клен - це не просто краса. Це - чисте повітря, помешкання для птахів. А втім, це й так усім відомо.