Напишіть стислий переказ Правда буває гірша за кривду 6-8 речень ПРАВДА БУВАЄ ГІРША ЗА КРИВДУ
Даринка була жвавою, веселою і розумною дівчинкою. Вона дуже любила природу. Та це і не дивно. Адже жила дівчинка в лісі. Вона була дочкою лісника.
Друзями Даринки були дерева і квіти, білочки та зайчики, маленькі козуленята, яких тато забирав додому, бо лихі люди вбивали їх матусь — козуль. Дівчинка доглядала за звірятами, годувала птахів, лікувала дерева та кущі. Усі любили дитину і тому вона ніколи не помічала своєї вади: у дівчинки на щоці була велика червона пляма, яка спотворювала її обличчя.
Якось до лісу завітали діти. Вони бігали, кричали, гралися. Недалеко допомагала таткові Даринка заготовляти сіно для козуль та оленів. Вона вибігла до дітей. Всі зупинилися, уважно подивилися на дівчинку і почали знайомитися. Тільки Мишко не подав дівчинці руку. Він сказав:
— Ти дуже потворна, повертайся до свого лісу. Ми не будемо з тобою гратися.
Даринка не зрозуміла, чому її так назвали, адже ніхто ніколи не говорив їй про її ваду. Вона повернулася і пішла, відчуваючи, що не всі їй тут раді.
Діти подивилися на Мишка з осудом, а Галинка сказала:
— Для чого ти так зробив? Навіщо образив дівчинку?
— Я ж сказав правду! — здивувався Мишко.
— Правда деколи буває гіршою за кривду. Подумай про це, — відповіла Галинка і побігла вслід за Даринкою.
Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
Псевдопатріоти не цінують життя, бо вони - диванна картопля. Це ті, хто вміє прекрасно говорити, замилювати очі, і нічого не робити задля блага свого краю. Тільки те й роблять, що переховуються від війни. Такі люди не бачать душею Україну і все, що вона добула.
Незалежно від того, чи це військовий, чи лікар, чи учитель, на кожній людині лежить відповідальність за чиєсь життя. І якщо хтось халатно буде ставитися до своєї справи, не цінуючи життя інших, гріш ціна такій особі. Лише той гідний життя, хто не говорить про любов до Батьківщини, а працює і живе задля ї процвітання, примножуючи набуте.
ответ: одного разу пані берта бертолотті отримує поштою семирічного хлопчика з бляшанки конрада, зробленого на заводі. там дітей роблять ідеальними і перш, ніж надіслати батькам, кілька разів тестують. певне, мають свої шаблони і лекала і тому налагодили виробнитцво досконалих дітей. кондрат – ідеальний: чемний, сумлінний, розумний і чесний, але від цього страшенно нудний. довершений кондрат збиває з пантелику свою нову маму і зовсім не має друзів. цікаво, що сама пані бертолотті ідеальною мамою бути не може, якщо брати все ті ж стереотипні шаблони «материнської ідеальності». вона курить цигарки, вельми, коли натужно думає, полюбляє нездорову їжу, неохайна, розсіяна, вона пише собі нагадування на дзеркалі і розкидає по хаті речі. все те, чому зазвичай ідеальні мами оголошують нещадну війну. втім, яскрава індивідуалістка пані берті бартолотті абсолютно щаслива і живе в гармонії з собою. неідеальна для інших, вона ідеальна для самої себе. отримавши випадково дитину, вона проти волі стикається з паралельним світом, де всім заправляють запрограмовані «треба», «можна», «не можна» і десятки правил – і все це в голові однієї дитини. в той час як сама пані берта живе за своїми «хочу» і «не хочу». схоже навіть, що це кондрат вчить берті бути справжньою мамою, а сама берті більше схожа на дитину. берті сама поводиться, думає, приймає рішення як дитина, в той час як конрад мислить абсолютно по-дорослому. контрастна і парадоксальна ситуація. втім, нестлінгер часто в своїх книгах виписує самостійних, серйозних дітей та «здитинілих» дорослих. міняючи таким чином їх місцями, вона дає змогу краще розуміти мотиви вчинків один одного. пані бертолотті неідеальна і зовсім не знає, що потрібно робити. накупивши кондротові іграшок і морозива, вона забуває купити зошити і олівці до школи. проте це її не засмучує, адже в житті дитини є речі значно важливіші за якісь там олівці.
втім, є в книзі і інший герой – антогоніст бертолотті. це аптекар пан егон, який дружить з берті і береться виховувати кондрата на свій манер – йому страшенно імпонує, що хлопчик такий правильний, і тому пан егон всіляко підтримує його в цій ідеальності. виходить – з одногу боку самодостатня, епатажна, яскрава індивідуалістка пані берті бартолотті, з іншого – педантичний, банальний і нудний аптекар пан егон. два різні світи і два різні уявлення про ідеальну дитину. вони отримують початковий матеріал, з якого їм доведеться «виліпити» справжню людину, особистість. от тільки пана егона влаштовує вже те що є, а пані берті – ні. протягом всієї книги конрад розвивається як справжня дитина, відходячи від шаблону «досконалості» .в цьому йому є звичайна дівчинка кіті, яка може і схитрити, і школу прогуляти, якщо потрібно. втім, окрім неї в кондрата немає в школі друзів, бо попри те, що вчительна вважає його «справжнім скарбом», діти його не люблять – він і не підказує, і розказує вчительці, хто прогулює або списує. але не тому, що він погана дитина, а тому що це «правильно» – так його запрограмували. врешті-решт конраду вдається стати звичайною дитиною, що не робить його гіршим, а додає індивідуальності.
объяснение: пиши чи допоміг тобі