Напишіть твір мініатюру на тему "Як відзначають новорічні та різдвяні свята у моїй родині" визначити смислові відношення між частинами цих речень.Підібрати 6 складних речень з різними видами звязку , зробити синтаксичний аналіз
Становище – обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, діє; а також місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині(сімейне становище,внутрішнє становище, критичне становище, скрутне становище, смішне становище) Положення означає розташування в просторі (горизонтальне положення, положення тіла), певне теоретичне твердження чи думку (основні положення наукового трактату), зведення законів, правил (Положення про вибори). У значенні “становище” невживане. Стан -це те саме, що й становище, а також фізичне самопочуття або настрій (воєнний стан, економічний стан) 2)Запитання - pвертання до когось, яке потребує відповіді, роз’яснення : відповідати на запитання, ставити запитання. Питання - вживається переважно тоді, коли йдеться про якусь проблему, справу, котрі потребують розв’язання, обговорення, вивчення тощо: болюче питання, жіноче питання, загострювати питання, питання життя і смерті. 2. Те саме, що запитання: піднімати питання, ставити питання. 3. У мовознавстві: знак питання, інтонація питання. 3.Слово спиратися в сучаснiй укр. мовi означає використовувати щось як опору.Спиратися вживають також у переносному значеннi коли мова йде про опору не фiзичну, а моральну, теоретичну, технiчну i т. iн Основне значення слова опиратися в сучаснiй мовi переносне чинити опiр, не пiддаватися, опинатися. 4.Відсотки — слово походить від латинізованого терміна, що означає “за сто”. Вільно використовується в усіх сферах життя. Проценти — повний синонім слова «відсотки», але частіше використовується у сферах пов’язаних з фінансами. 5. Суспільний. 1) Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя.2)Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання.3) Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Громадський. 1. Який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, становища.2) Належний усій громаді, колективу, суспільству; призначений для загального користування.3) Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Замісник - тимчасово виконує чиїсь обов’язки чи доручення. Заступник – офіційна особа, яка постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником (керівником), а коли той відсутній, наприклад, пішов у відпустку, то заступає його. (Заступник директора)
Тепер – у наш час, останнім часом.
Зараз – це в момент розмови (цієї миті, хвилини).
Нині – близьке до тепер (період близький до часу розмови).
Сьогодні – і на день написання, день розмови – і в значенні “у наш час”
Книжка, книга — неперіодичне друковане видання з певною кількістю сторінок у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу; набір письмових, друкованих, ілюстрованих аркушів, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називають сторінками.
Книжка є об’єктом вивчення книгознавства. Описом книг й інформуванням про них читачів займається бібліографія.
Як матеріал для письма в різний час використовували кору дерева, полотно, глиняні таблички, шкіру, папірус, пергамент.
Сувій був запозичений греками, які з часом перейшли з папірусу на пергамент. У Давній Греції пергаментні сувої набули поширення з V-IV ст. до н. е., у Давньому Римі — з III—II ст. до н. е.
В античні часи сувій був основною формою рукописної книги. Книга складалася з багатьох склеєних між собою аркушів папірусу. Пергаментні аркуші зшивалися у сувій.
Рукописна книга — кодекс, що містить твір художнього, релігійного, юридичного змісту, написаний вручну.
Найдавніші рукописні книги в Україні з’явились у період Київської Русі із запровадженням християнства. Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Звідси вийшли Остромирове Євангеліє, Ізборники Святослава. Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV.CT. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства.
До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам’ятка рукописного мистецтва ранньої доби — Київський Псалтир.
Найдавніші книги переписувались уставом — високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знаку.
Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія.
Пересопницьке Євангеліє являє собою книгу великого розміру, оправлену у дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Текст написано на пергаменті чорним чорнилом уставом. На кожній сторінці 20 рядків основного тексту. Циноброю виконано нумерацію глав, початкові літери глав, зауваження на полях. Євангеліє складається із 63 зошитів по 10 аркушів у кожному. Є «дробне» письмо, яким виписані всі приписки, післямови.
Ця книга вважається символом української нації.
Рукопис багато орнаментований.
Вага пам’ятки — 9 кг 300 г, розмір — 380x240 мм.
Першою друкованою книгою, вважається видання, що з’явилося у 1483 р. Автор — Юрій Дрогобич. Називалась книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року...», видав її Є. Зільберт тиражем близько 500 примірників. Книга містить відомості з астрономії, географії, метеорології, медицини. Надрукована вона була у Римі форматом 18,5x13 см.
Першою книгою, надрукованою в Україні механічним був «Апостол», виданий у 1574 р. у Львові І. Федоровим.
Містить традиційний церковнослов’янський переклад «Діянь і послань апостольських».
Львівський «Апостол» являє собою велику наукову й історичну цінність як первенець книгодрукування в Україні.
Надрукований на 278 аркушах по 25 рядків тексту на кожній сторінці. Тираж книги — приблизно 1000-1200 примірників.
На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України та інших країн.
Положення означає розташування в просторі (горизонтальне положення, положення тіла), певне теоретичне твердження чи думку (основні положення наукового трактату), зведення законів, правил (Положення про вибори). У значенні “становище” невживане.
Стан -це те саме, що й становище, а також фізичне самопочуття або настрій (воєнний стан, економічний стан)
2)Запитання - pвертання до когось, яке потребує відповіді, роз’яснення : відповідати на запитання, ставити запитання.
Питання - вживається переважно тоді, коли йдеться про якусь проблему, справу, котрі потребують розв’язання, обговорення, вивчення тощо: болюче питання, жіноче питання, загострювати питання, питання життя і смерті. 2. Те саме, що запитання: піднімати питання, ставити питання. 3. У мовознавстві: знак питання, інтонація питання.
3.Слово спиратися в сучаснiй укр. мовi означає використовувати щось як опору.Спиратися вживають також у переносному значеннi коли мова йде про опору не фiзичну, а моральну, теоретичну, технiчну i т. iн
Основне значення слова опиратися в сучаснiй мовi переносне чинити
опiр, не пiддаватися, опинатися.
4.Відсотки — слово походить від латинізованого терміна, що означає “за сто”. Вільно використовується в усіх сферах життя.
Проценти — повний синонім слова «відсотки», але частіше використовується у сферах пов’язаних з фінансами.
5. Суспільний. 1) Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя.2)Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання.3) Який виражає відносини, становище людей у суспільстві.
Громадський. 1. Який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, становища.2) Належний усій громаді, колективу, суспільству; призначений для загального користування.3) Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу.
Замісник - тимчасово виконує чиїсь обов’язки чи доручення.
Заступник – офіційна особа, яка постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником (керівником), а коли той відсутній, наприклад, пішов у відпустку, то заступає його. (Заступник директора)
Тепер – у наш час, останнім часом.
Зараз – це в момент розмови (цієї миті, хвилини).
Нині – близьке до тепер (період близький до часу розмови).
Сьогодні – і на день написання, день розмови – і в значенні “у наш час”
Книжка, книга — неперіодичне друковане видання з певною кількістю сторінок у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу; набір письмових, друкованих, ілюстрованих аркушів, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називають сторінками.
Книжка є об’єктом вивчення книгознавства. Описом книг й інформуванням про них читачів займається бібліографія.
Як матеріал для письма в різний час використовували кору дерева, полотно, глиняні таблички, шкіру, папірус, пергамент.
Сувій був запозичений греками, які з часом перейшли з папірусу на пергамент. У Давній Греції пергаментні сувої набули поширення з V-IV ст. до н. е., у Давньому Римі — з III—II ст. до н. е.
В античні часи сувій був основною формою рукописної книги. Книга складалася з багатьох склеєних між собою аркушів папірусу. Пергаментні аркуші зшивалися у сувій.
Рукописна книга — кодекс, що містить твір художнього, релігійного, юридичного змісту, написаний вручну.
Найдавніші рукописні книги в Україні з’явились у період Київської Русі із запровадженням християнства. Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Звідси вийшли Остромирове Євангеліє, Ізборники Святослава. Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV.CT. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства.
До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам’ятка рукописного мистецтва ранньої доби — Київський Псалтир.
Найдавніші книги переписувались уставом — високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знаку.
Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія.
Пересопницьке Євангеліє являє собою книгу великого розміру, оправлену у дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Текст написано на пергаменті чорним чорнилом уставом. На кожній сторінці 20 рядків основного тексту. Циноброю виконано нумерацію глав, початкові літери глав, зауваження на полях. Євангеліє складається із 63 зошитів по 10 аркушів у кожному. Є «дробне» письмо, яким виписані всі приписки, післямови.
Ця книга вважається символом української нації.
Рукопис багато орнаментований.
Вага пам’ятки — 9 кг 300 г, розмір — 380x240 мм.
Першою друкованою книгою, вважається видання, що з’явилося у 1483 р. Автор — Юрій Дрогобич. Називалась книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року...», видав її Є. Зільберт тиражем близько 500 примірників. Книга містить відомості з астрономії, географії, метеорології, медицини. Надрукована вона була у Римі форматом 18,5x13 см.
Першою книгою, надрукованою в Україні механічним був «Апостол», виданий у 1574 р. у Львові І. Федоровим.
Містить традиційний церковнослов’янський переклад «Діянь і послань апостольських».
Львівський «Апостол» являє собою велику наукову й історичну цінність як первенець книгодрукування в Україні.
Надрукований на 278 аркушах по 25 рядків тексту на кожній сторінці. Тираж книги — приблизно 1000-1200 примірників.
На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України та інших країн.