Напишіть твір-опис картини Івана Айвазовського "Дев'ятий вал" Іва́н Костянти́нович Айвазо́вський — Ованес Айвазян, — видатний український художник-мариніст. Айвазовський є автором понад 6000 різних творів (картин, акварелей, малюнків тощо) кожен з яких здобув визнання за життя художника. Його полотна прикрашають музеї та приватні зібрання по всьому світу. За понад шістдесят років творчої кар'єри Айвазовський брав участь у більш як 120-ти художніх виставках, понад половина з яких були персональними.

За висловом Івана Крамського «Айвазовський, хто і що б там не казав, є зірка першої величини, у будь-якому разі, і не тільки у нас, а в історії мистецтва взагалі»

Якими зазвичай бувають осінні вечори? Темними, холодними і похмурими, вони не призначені для прогулянок. У цей час найкраще, що можна зробити – це сісти вдома з чашкою ароматного гарячого чаю і дивитися улюблені фільми або читати книги. Що ж ми побачимо, якщо выглянем в такий час з вікна? Темне небо, вкрите важкими хмарами, люди, що поспішають додому, і дрібна мжичка, що покриває все довкола. Запалюються вуличні ліхтарі, їх жовтому світлі, добре видно дрібні дощові краплі. Картина, скажемо прямо, зовсім не радісна. Часто піднімається холодний, пронизливий вітер, що змушує перехожих втягувати шию і ховати руки глибше в кишені. А вдома добре, тепло, скрізь горить світло, і щось розповідає телевізор. Хоча, якщо чесно, дощ я люблю, особливо засинати під звук. Приємно лежати у теплому ліжку і слухати дощ, барабанящий по вікну. Осінні вечори складно назвати моїм улюбленим часом, але в них є певна частка романтики. Осінь це не та й вже погана пора. І я хочу щоб осінь було подовше. Осінь, будь ласка залишайся надовше!

идаю на спориш похідну валізу і підбіжки поспішаю до неньки, щоб не завдати їй клопотів — знаю, як важко старенькій зводитись, але вона таки встигає випередити мене, кидається в обійми. Я чую, як натужно б'ється її ніжне серце, важко дихають груди. Роки беруть своє, і від того крадькує невтішна думка: а що, як ураз відійде найдорожча тобі людина, хто ж тоді зустрічатиме в рідному обійсті?..

Поволі йдемо до хати. Мати украдьки висушує кінцями хустини зволожені очі й наче виправдовується: «...Ось повечеряємо, і я наспіваю тобі колискових. Ти ж минулого разу просив...»

Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній!.. Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого.

Пряма мова (як частина речення)Цитатна пряма мова,наведена в передостаньому абзаці