Бути добрим, робити добрі справи, допомагати людям – всьому цьому вчать нас з самого дитинства, і з ранніх років всі знають, як треба правильно чинити, і мало хто дотримується цих правил. Люди найчастіше думають тільки про себе і не хочуть допомагати іншим просто так, без якоїсь вигоди. Домагаючись грошей, багатства або роблячи кар’єру важко бути добрим до оточуючих, от і здається, що їх оточують вороги, і ніхто не поспішає першим налагоджувати відносини. Навіщо ж у такому випадку робити добро? Роблячи добрі справи безкорисливо, ми допомагаємо комусь поліпшити своє життя, а значить, міняємо і весь цей світ в цілому. Сама людина змінюється внутрішньо, вона стає кращою, чистішою і не тільки допомагає іншим, але і виправляє своє життя. Не можна відкладати добрі справи на потім, або думати, що в тебе зараз немає можливості до кожен може до ншому і трохи змінити світ. Поспішайте робити добро – адже пройшовши повз, ви вже не зможете повернутися і до Найчастіше люди виправдовують себе відсутністю можливості і грошей, а свою злість і погане ставлення до людей – невдачами і труднощами: «от якби у мене був мільйон, а так що я можу, адже у мене і так все погано: важка робота, маленька зарплата, з чого я буду допомагати?». Але добро – це не сотні витрачених тисяч або до всьому населенню земної кулі – до тим, хто поруч з тобою і тоді на землі не залишиться нещасних. Як багато значать для нас добре слово і щира участь і, як рідко ми це отримуємо. Не потрібно намагатися до всім і кожному, але турбота про своїх близьких, участь і співчуття друзям, маленькі послуги знайомим і безкорислива до чужим людям – це вже сильно змінить ваш світ. Поспішайте робити добро сьогодні, адже завтра ви можете не встигнути до втратити близьких і рідних, не придбати вірних друзів, відштовхнути хороших людей і перетворитися на нікому не потрібного старого, який бурчить на всіх навколо і тяготиться своїм життям. Що означає бути доброю людиною? Так, не кожна людина добра… Не кожен знає тлумачення цього словосполучення. Бути добрим – значить посміхатися, просто всім посміхатися. Навіть тим, хто косо подивився, хто заподіяв багато зла, болю, мук, смутності, сліз, образ, печалі. Це все не є пороком для того, щоб бути злою людиною. Я вважаю себе доброю людиною. Для цього не потрібно багато грошей, потрібно просто йти назустріч і допомагати. Ось і все. Добро повернеться бумерангом, це вже доведено. І якщо мені буде зле, то я знаю, що добро завжди прийде на мені до до принесе удачу. Хотілося б, щоб добрих людей було в тисячу разів більше. Але не кожен вихований правильно, не кожному пояснили, що означає бути добрим. Деяких просто життя навчило, інші ж самі це усвідомили. Добра людина – та, у якої добрі думки. Та, хто любить оточуючих його людей і намагається їм допомагати, навіть якщо вони ведуть себе з ним не дуже добре. Добра людина може пробачити іншому практично все… І не ображається через дрібниці. Така людина думає про те, що зробити гарне і корисне, а не дурниці всякі… Вона не буде домагатися того, чого хоче будь-якої ціною, тому що вона буде дбати про інших людей теж, щоб не заподіяти їм зла, щоб їм було комфортно поруч з ним. Можна багато говорити, але якщо коротко, то доброю людиною називають того, кому небайдужа доля інших людей, і хто думає не тільки про своє благополуччя, а й про благополуччя оточуючих його людей. Добрим бути потрібно для того, щоб вносити в наш світ гармонію. Але все не так просто. Абсолютна доброта ні до чого доброго не приведе і не буде такою без своєї протилежності. Навіть у найгіршому вчинку, людині можна знайти щось хороше, потрібно тільки трошки напружитися. Бути добрим – значить виконувати свою маленьку функцію, яка дозволяє існувати нашому суспільству. При цьому не важливо, хочемо ми цього чи ні. Адже коли ми робимо добро, ми найчастіше комусь допомагаємо. Люди, не забувайте творити добро. Воно ж так мало коштує…
Поблизу впадіння Дніпра в Чорне море на високому правому березі розкинулось славне місто Херсон, найбільший дніпровий порт, центр великої агломерації. Крім міста-супутника Цюрупинська, до нього притулилися іще вісім міст і селищ.
Іще в 1737 році під час чергової війни з турками виникло російське укріплення з неросійською назвою Олександер-шанц. Але історія починається з височайшого указу про заснування міста, фортеці і верфі, названої на честь кримського Херсонесу. І традиційно створив усе невгамовний Григорій Потьомкін.
Херсон став найпершою базою Чорноморського флоту, а головне – столицею Новоросії з її першим генерал-губернатором – князем Потьомкіним. До Миколаєва, а потім Одеси через Херсон ішла вся середземноморська торгівля імперії.
Серед визначних місць Херсона – залишки фортеці, багато красивих храмів та синагог (адже тут мешкала чимала кількість євреїв), Адміралтейський арсенал, Чорноморський госпіталь, «Казенний парк» — улюблене місце відпочинку херсонців та гостей міста. А ще корінні жителі полюбляють демонструвати всім зацікавленим унікальну гіперболоїдну конструкцію Аджигольського сітчастого стального маяка, розташованого біля міста. І, звичайно ж, гордо радять побувати у відомому на весь світ заповіднику Асканія-Нова з унікальними незайманими степами, єдиними в Європі.
Але скільки у місті невеличких будиночків, побудованих на початку минулого та в кінці позаминулого століття, які просто заворожують погляд, як от Дім з атлантами або Дім купця Медведєва. А які величні будівлі Міської думи, Другої Маріїнсько — Олександрівської гімназії! Милують око купола церкви Всіх Святих та Миколая Чудотворця.
Життя та творчість багатьох визначних особистостей пов’язане з Херсоном – поетів Дениса Давидова, Павла Тичини, Максима Рильського, письменників Вадима Собка, Олеся Гончара, які оспівували місто і жителів Херсонщини у багатьох своїх творах.
Херсон – це місто-трудівник, яке пам’ятає і гордиться своєю історією, цінить своє сьогодення і впевнено будує майбутнє.
Поблизу впадіння Дніпра в Чорне море на високому правому березі розкинулось славне місто Херсон, найбільший дніпровий порт, центр великої агломерації. Крім міста-супутника Цюрупинська, до нього притулилися іще вісім міст і селищ.
Іще в 1737 році під час чергової війни з турками виникло російське укріплення з неросійською назвою Олександер-шанц. Але історія починається з височайшого указу про заснування міста, фортеці і верфі, названої на честь кримського Херсонесу. І традиційно створив усе невгамовний Григорій Потьомкін.
Херсон став найпершою базою Чорноморського флоту, а головне – столицею Новоросії з її першим генерал-губернатором – князем Потьомкіним. До Миколаєва, а потім Одеси через Херсон ішла вся середземноморська торгівля імперії.
Серед визначних місць Херсона – залишки фортеці, багато красивих храмів та синагог (адже тут мешкала чимала кількість євреїв), Адміралтейський арсенал, Чорноморський госпіталь, «Казенний парк» — улюблене місце відпочинку херсонців та гостей міста. А ще корінні жителі полюбляють демонструвати всім зацікавленим унікальну гіперболоїдну конструкцію Аджигольського сітчастого стального маяка, розташованого біля міста. І, звичайно ж, гордо радять побувати у відомому на весь світ заповіднику Асканія-Нова з унікальними незайманими степами, єдиними в Європі.
Але скільки у місті невеличких будиночків, побудованих на початку минулого та в кінці позаминулого століття, які просто заворожують погляд, як от Дім з атлантами або Дім купця Медведєва. А які величні будівлі Міської думи, Другої Маріїнсько — Олександрівської гімназії! Милують око купола церкви Всіх Святих та Миколая Чудотворця.
Життя та творчість багатьох визначних особистостей пов’язане з Херсоном – поетів Дениса Давидова, Павла Тичини, Максима Рильського, письменників Вадима Собка, Олеся Гончара, які оспівували місто і жителів Херсонщини у багатьох своїх творах.
Херсон – це місто-трудівник, яке пам’ятає і гордиться своєю історією, цінить своє сьогодення і впевнено будує майбутнє.