Напишіть твір- роздум, у якому ви поміркуєте про значення літопису для нас, сучасних українців. А також напишіть про ті заповіти, які залишили нам предки, чого вони нас навчають, яку мудрість заповіли нам у спадок?

Відповідь:

Я би визначила настрій цієї пейзажної замальовки як зачаровано-умиротворений. Поезія нагадує акварельку - легку, повітряну, проте яскраву: все свіже, "все блищить", "день такий полив'яний", "блискавки ... в траві", "мокрі ниви". У природі спокій і рівновага. Все настільки гарне й живе, що сприймається як казка: "дідок старесенький, кропив'яний,

блискавки визбирує", "струшується сад, як парасолька", "корів розсипана квасолька  доганяє хмари". Замилування природою, крім цих казкових метафоричних образів, перадає і зменшувано-пестлива лексика: дідок, парасолька. квасолька.  Чарівна картина природи наче повертає ліричного героя в дитинство з його безпосередністю, емоційністю, здатністю вірити в диво і бачити світ, у якому " і люди як нові".

Пояснення:

Без відома, на швидку, по моєму, по середині, до вподоби, до гурту, в розсип, до загину, до краю, де-не-де, до пари, доречі, до сьогодні, за кордоном, за рахунок, тим разом, на бігу, на вагу, на весну, навесні, на переріз, на мить, на сміх, засвітла, по двоє, помалу, уре-шті, по братньому, під силу, по черзі, як-не-як, наостанок, тим часом, на четверо, у цілому, сам-на-сам.

Говорити не голосно, стояти неподалік,звучати не виразно,сказати необачно, ніде не сховатись, надворі не холодно, пояснити незрозуміло, не сміливо вчинити, не варто робити; немало, а багато; трапляється не щодня, ідеш не туди, нітрохи не шкода, зробили не по-моєму, не зовсім порядно, неодмінно написати, зустрітися не сьогодні

Объяснение:

думаю усе зрозуміло