напишіть,використовуючи діеслова першої та другої діевідмін, не великий опис осіннього листка(5-6речень).укажіть, як можна використатиЦей листок під час аплікації
Дитина перебуває у середовищі, яке постійно змушує зіставляти гарне і погане, добре і зле, сумне і радісне, щире і лицемірне, красиве і потворне. Хто ж до й розібратись у сутності цих понять, у власному "я"? Звісна річ, авторитетні для неї дорослі, які вже мають життєвий досвід, - батьки і педагоги.
Ми розглядаємо моральне виховання як активну взаємодію педагога і вихованця у спільній творчій діяльності, в ході якої формуються кращі людські якості.
Щоб досягти мети у становленні морально спрямованої особистості, особливу увагу слід звернути на психологічні аспекти виховного процесу :
Дитина лише тоді починає ставитися гуманно до інших людей, які поряд із нею. Коли навчиться узагальнювати свій власний досвід регулювання поведінки й використовувати його в житті.
Висвітлюючи освітньо-виховні завдання, педагог має створювати такі умови, які б давали дитині змогу індивідуально розвиватися, самовдосконалюватися, задовольняти свою цікавість, успішно налагоджувати міжособистісні стосунки .
Варто пам`ятати, що основна мета виховання – до дитині зрозуміти, що таке моральні норми й дати змогу самій робити вибір. Це передумова того, щоб вона не стала соціально пасивною й сліпо виконувала чужі настанови.
Виховний вплив слід спрямовувати не лише на виникнення емоційних переживань, а й на формування конкретних почуттів. Кінцева мета – перехід емоційних відчуттів у реальний вчинок.
Пережиті дитиною ситуації, які вона "пропустила" крізь своє особисте сприйняття закріплюється в їх свідомості міцніше, ніж те, що вона отримала у процесі пасивного чи про що їй розповідали.
Дорослий має казати, що він пишається добрими вчинками свого вихованця: "Я радію, і всі діти теж, що в нас є такий добрий хлопчик. Будь таким завжди". І тоді дитина відчуватиме втіху від своїх дій, буде впевненим у собі, готовою надалі чинити ще краще.
Лише гуманний, висококультурний наставник зможе виховати справді культурну особистість. Це слід зрозуміти самому педагогові, а не чекати від інших фахівців алгоритмів та порад, які "самі собою" здійснять диво морального виховання.
Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.
есть
Объяснение:
Дитина перебуває у середовищі, яке постійно змушує зіставляти гарне і погане, добре і зле, сумне і радісне, щире і лицемірне, красиве і потворне. Хто ж до й розібратись у сутності цих понять, у власному "я"? Звісна річ, авторитетні для неї дорослі, які вже мають життєвий досвід, - батьки і педагоги.
Ми розглядаємо моральне виховання як активну взаємодію педагога і вихованця у спільній творчій діяльності, в ході якої формуються кращі людські якості.
Щоб досягти мети у становленні морально спрямованої особистості, особливу увагу слід звернути на психологічні аспекти виховного процесу :
Дитина лише тоді починає ставитися гуманно до інших людей, які поряд із нею. Коли навчиться узагальнювати свій власний досвід регулювання поведінки й використовувати його в житті.
Висвітлюючи освітньо-виховні завдання, педагог має створювати такі умови, які б давали дитині змогу індивідуально розвиватися, самовдосконалюватися, задовольняти свою цікавість, успішно налагоджувати міжособистісні стосунки .
Варто пам`ятати, що основна мета виховання – до дитині зрозуміти, що таке моральні норми й дати змогу самій робити вибір. Це передумова того, щоб вона не стала соціально пасивною й сліпо виконувала чужі настанови.
Виховний вплив слід спрямовувати не лише на виникнення емоційних переживань, а й на формування конкретних почуттів. Кінцева мета – перехід емоційних відчуттів у реальний вчинок.
Пережиті дитиною ситуації, які вона "пропустила" крізь своє особисте сприйняття закріплюється в їх свідомості міцніше, ніж те, що вона отримала у процесі пасивного чи про що їй розповідали.
Дорослий має казати, що він пишається добрими вчинками свого вихованця: "Я радію, і всі діти теж, що в нас є такий добрий хлопчик. Будь таким завжди". І тоді дитина відчуватиме втіху від своїх дій, буде впевненим у собі, готовою надалі чинити ще краще.
Лише гуманний, висококультурний наставник зможе виховати справді культурну особистість. Це слід зрозуміти самому педагогові, а не чекати від інших фахівців алгоритмів та порад, які "самі собою" здійснять диво морального виховання.
Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.