Напишіть висловлення (сформулюйте тезу, наведіть два переконливі аргументи й проілюструйте їх прикладами з літератури (або інших видів мистецтва) та з історії, суспільного або власного життя. Зробіть висновок). Держава дбає про популяризацію творчості талановитих українських митців, але також уважається, що справжній шедевр рано чи пізно знайде свою аудиторію поціновувачів і без будь-якої підтримки.
Як, на Вашу думку, можна популяризувати музичні твори митців?

Одного разу на зупинці автобусу я побачив літнього чоловіка. Він чомусь привернув мою увагу, тож я почав роздивлятися його.Чоловік був доволі високим і масивним. Здоровань вештався по трутуару та щось горлопанив. Деякі люди з багатоповерхівки , під вікнами якої шастав чолов'яга , позбігались до вікон всоїх квартир.
У нього було довге , руде волосся зав’язане у «хвостик». Мужик роздивлявся навкруги своїми великими зеленими очима, відкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепокоєння. Мабуть, у нього щось трапилось , а можливо він просто був в стані алкогольного сп'яніння. Та все ж я не наважився підійти й запитати.
стилістично забарвлені слова : здоровань , вештався , горлопанив , багатоповерхівка , шаставчолов"яга , мужик  
піде?

                         Моя улюблена справа - фотографувати
 Без улюбленого заняття - хобі, живеться не зовсім весело, тому у кожної людини обов'язково є одне або навіть декілька різних захоплень. Захоплення допомагають людям відпочити, підняти настрій, коли раптом стало сумно, можна змайструвати або скласти щось прекрасне. Захоплення моїх друзів різноманітні: один любить малювати, інший редагує зняте ним відео і розміщує ці ролики на своєму каналі, третій на ударних інструментах грає, можна тільки уявити, що його сусіди думають про таке чудесне хобі! Але нічого не поробиш, адже якщо це заняття улюблене і воно приносить людині радість, іншим можна трошки потерпіти навіть гуркіт барабанної установки. Моє улюблене заняття не таке екстремальне, як у деяких, тому що я всього лише захоплююся фотографією. Можливо зараз мій фотоапарат недостатньо хороший для цього заняття, але з чогось же треба починати! Фотографуванням я займаюся всього пару років, з тих пір як мені на Новий рік подарували саму звичайну цифрову камеру. В ту ж святкову ніч я зробив чималу кількість смішних фото, які і зараз любить переглядати вся моя сім'я. А на наступний день був казковий снігопад, тоді я вирішив взяти на вечірню прогулянку свого нового друга - фотоапарат, і відобразити мою улюблену зимову погоду на пам'ять. Кадри вийшли просто незвичайними, тому що пухнасті сніжинки, ніби спеціально позуючи для мене, повільно-повільно кружляли в повітрі, переливаючись у світлі ліхтарів немов самоцвіти. Фотографії вийшли дуже красивими, вони до сих пір є моїми найулюбленішими, навіть незважаючи на те, що в той момент я не особливо розбирався в цьому мистецтві.