Мій шкільний день Я прокидаюся досить рано о 7.00 год. Спочатку я йду у ванну вмиватися і чистити зуби, потім я обов"язково роблю ранкову гімнастику, снідаю. Опісля я йду до школи. Уроки починаюся о 8.30год. і тривають до 14.00 год. Удень я переважно маю 5 уроків. Після уроків я йду додому обідати. Пізніше я відпочиваю, гуляю з друзями, дивлюсь мультфільми. Надвечір я роблю домашні завдання і складаю портфель на наступний день. Увечері, коли всі повертаються з роботи додому ми всі разом вечеряємо і ділимось враженнями про день, який минув. Ось такий мій день.
Наше шкільне навчання часто проходить у кабінеті української мови та літератури. Я хочу описати його, бо це сучасна класна кімната. Вона простора та світла, тому що в ній великі вікна. На вікнах висять білі мережані гардини та прозорі блакитні штори.
У класі стоять нові світло-бежеві парти та такі ж стільці, тільки ще з зеленою облямівкою з боків. Від світлих меблів вся класна кімната видається ще світлішою. Меблі в класі зроблені з дерева.
Стіни класної кімнати пофарбовані в блідо-зелений колір. На стінах висить кілька портретів українських поетів та письменників. Над класною дошкою знаходиться портрет Тараса Шевченка, прикрашений двома рушниками. А на стінах висять портрети Лесі Українки та Івана Франка, а також репродукція картини про козака Мамая.
У класі ще є гарні нові шафи, такого ж світлого відтінку, як і парти. На їхніх полицях розставлені книги в яскравих обкладинках та літературні журнали. (Твір-опис на тему «Мій клас»)
Ще в кабінеті багато живих квітів, великих та маленьких. Вони стоять на підвіконнях і на шафах. Квіти приносять до школи зі своїх домівок вчителі або дарують для кабінету учні.
Я недаремно написав, що кабінет української мови та літератури — сучасний. У ньому є плазмовий екран для перегляду навчальних матеріалів, фільмів та презентацій. Поруч з ним на спеціальній поличці розміщається медіаплееер, який підключається до екрану. Сюди можна вставляти диски і навіть «флешки». Ці нові технології в класі сусідять із звичайною чорною дошкою, на якій пишуть крейдою.
Я прокидаюся досить рано о 7.00 год. Спочатку я йду у ванну вмиватися і чистити зуби, потім я обов"язково роблю ранкову гімнастику, снідаю. Опісля я йду до школи.
Уроки починаюся о 8.30год. і тривають до 14.00 год. Удень я переважно маю 5 уроків. Після уроків я йду додому обідати. Пізніше я відпочиваю, гуляю з друзями, дивлюсь мультфільми.
Надвечір я роблю домашні завдання і складаю портфель на наступний день. Увечері, коли всі повертаються з роботи додому ми всі разом вечеряємо і ділимось враженнями про день, який минув. Ось такий мій день.
Наше шкільне навчання часто проходить у кабінеті української мови та літератури. Я хочу описати його, бо це сучасна класна кімната. Вона простора та світла, тому що в ній великі вікна. На вікнах висять білі мережані гардини та прозорі блакитні штори.
У класі стоять нові світло-бежеві парти та такі ж стільці, тільки ще з зеленою облямівкою з боків. Від світлих меблів вся класна кімната видається ще світлішою. Меблі в класі зроблені з дерева.
Стіни класної кімнати пофарбовані в блідо-зелений колір. На стінах висить кілька портретів українських поетів та письменників. Над класною дошкою знаходиться портрет Тараса Шевченка, прикрашений двома рушниками. А на стінах висять портрети Лесі Українки та Івана Франка, а також репродукція картини про козака Мамая.
У класі ще є гарні нові шафи, такого ж світлого відтінку, як і парти. На їхніх полицях розставлені книги в яскравих обкладинках та літературні журнали. (Твір-опис на тему «Мій клас»)
Ще в кабінеті багато живих квітів, великих та маленьких. Вони стоять на підвіконнях і на шафах. Квіти приносять до школи зі своїх домівок вчителі або дарують для кабінету учні.
Я недаремно написав, що кабінет української мови та літератури — сучасний. У ньому є плазмовий екран для перегляду навчальних матеріалів, фільмів та презентацій. Поруч з ним на спеціальній поличці розміщається медіаплееер, який підключається до екрану. Сюди можна вставляти диски і навіть «флешки». Ці нові технології в класі сусідять із звичайною чорною дошкою, на якій пишуть крейдою.