Вважається, що День св. Валентина існує уже понад 16 столітть. Його пов"язують з легендою про Християнського священника Валентина. Бачте, у Римі імператок заборонив легіонерам ... одружуватись(!) бо гадав, що одруженого солдата доблесть та армія цікавлять менше, ніж добробут сім"ї. Але закохуватись солдати від цього не стали менше. І на їх щастя знайшовся чоловік, який, не лякаючись імператорського гніву, став таємно вінчати легіонерів з їх коханими. Ним був священик на ім'я Валентин. Він, певно, був справжнім романтиком, тому що охоче допомагав писати любовні листи і дарував на прохання легіонерів квіти предметам їх пристрасті. Коли імператор дізнався про "проступок" він звелів заарештувати і стратити Валентина.
Було це чи ні, але свято поширилося майже по всьому світі, створивши нові традиції чи злившись з святами-аналогами. Так, у слов"ян святом-відповідником, скоріше за, все було Івана Купала;У Західній Європі День святого Валентина став широко відзначатися з 13 століття, в США - з 1777 року. Традиція дарувати цього дня подарунки міцніла з кожним роком і для деяких стала досить успішним бізнесом. Наприклад, у американців було прийнято посилати своїм нареченим марципани, які були досить дорогокоштуючими. А от в Японії традиція дарувати цього дня солодке з'явилася з подачі однієї великої фірми з виробництва шоколаду. Там почали святкувати День святого Валентина в 30-і роки, і до цих пір шоколад залишається найпоширенішим подарунком.
Кожен з нас за своє життя робить безліч різноманітних вчинків, як добрих, так і поганих. Хтось із нас більше схильний робити добрі, високоморальні вчинки, хтось – чинить зле. Але на світі так мало людей, вчинки яких можна було б назвати справжнім подвигом. Про один з таких вчинків я хотів би доповісти сьогодні.
Кілька років тому Україну зворушив подвиг маленької п’ятирічної дівчинки – Анастасії Овчар. Бітьки залишили її вдома саму з дворічною сестричкою, аж раптово через димохід у хаті загорівся диван. Дівчина могла б просто вибігти з хати, але вона цього не зробила. Спершу вона намагалася затушити полум’я іграшками, потім – своїми долоньками. В неї нічого не вийшло, і тоді вона розшукала в диму та полум’ї свою сестричку та винесла її з хати. Внаслідок пожежі Настя отримала вісімдесят відсотків опіків шкіри, але лікарям вдалося врятувати маленьку героїню.
Мене глибоко вразив цей сміливий, мужній та люблячий вчинок маленької дівчинки. У неї дуже щира та дбайлива душа, адже вона не покинула у біді малу сестричку, ризикуючи своїм життям. Саме через цей вчинок вона може вважатися справжнім героєм!
Вважається, що День св. Валентина існує уже понад 16 столітть. Його пов"язують з легендою про Християнського священника Валентина. Бачте, у Римі імператок заборонив легіонерам ... одружуватись(!) бо гадав, що одруженого солдата доблесть та армія цікавлять менше, ніж добробут сім"ї. Але закохуватись солдати від цього не стали менше. І на їх щастя знайшовся чоловік, який, не лякаючись імператорського гніву, став таємно вінчати легіонерів з їх коханими. Ним був священик на ім'я Валентин. Він, певно, був справжнім романтиком, тому що охоче допомагав писати любовні листи і дарував на прохання легіонерів квіти предметам їх пристрасті. Коли імператор дізнався про "проступок" він звелів заарештувати і стратити Валентина.
Було це чи ні, але свято поширилося майже по всьому світі, створивши нові традиції чи злившись з святами-аналогами. Так, у слов"ян святом-відповідником, скоріше за, все було Івана Купала;У Західній Європі День святого Валентина став широко відзначатися з 13 століття, в США - з 1777 року. Традиція дарувати цього дня подарунки міцніла з кожним роком і для деяких стала досить успішним бізнесом. Наприклад, у американців було прийнято посилати своїм нареченим марципани, які були досить дорогокоштуючими. А от в Японії традиція дарувати цього дня солодке з'явилася з подачі однієї великої фірми з виробництва шоколаду. Там почали святкувати День святого Валентина в 30-і роки, і до цих пір шоколад залишається найпоширенішим подарунком.
Вчинок людини
Кожен з нас за своє життя робить безліч різноманітних вчинків, як добрих, так і поганих. Хтось із нас більше схильний робити добрі, високоморальні вчинки, хтось – чинить зле. Але на світі так мало людей, вчинки яких можна було б назвати справжнім подвигом. Про один з таких вчинків я хотів би доповісти сьогодні.
Кілька років тому Україну зворушив подвиг маленької п’ятирічної дівчинки – Анастасії Овчар. Бітьки залишили її вдома саму з дворічною сестричкою, аж раптово через димохід у хаті загорівся диван. Дівчина могла б просто вибігти з хати, але вона цього не зробила. Спершу вона намагалася затушити полум’я іграшками, потім – своїми долоньками. В неї нічого не вийшло, і тоді вона розшукала в диму та полум’ї свою сестричку та винесла її з хати. Внаслідок пожежі Настя отримала вісімдесят відсотків опіків шкіри, але лікарям вдалося врятувати маленьку героїню.
Мене глибоко вразив цей сміливий, мужній та люблячий вчинок маленької дівчинки. У неї дуже щира та дбайлива душа, адже вона не покинула у біді малу сестричку, ризикуючи своїм життям. Саме через цей вчинок вона може вважатися справжнім героєм!