Людину, яка не вміє дотримувати свого слова, часто змінює погляди й рішення, не виконує обіцянок, ніхто не поважає. Про таку людину кажуть, що в неї сім п’ятниць на тиждень. Чому саме сім п’ятниць, а не понеділків чи вівторків? Щоб відповісти на це запитання, повернімося на кільканадцять століть назад.
У ті часи п’ятниця була останнім днем тижня — вихідним і базарним. На базарах не лише продавали й купували, а й вирішували різні важливі питання. Хлібороб, скажімо, просив коваля, щоб той викував йому серп чи косу, гончареві замовляв десяток глечиків. Багатий господар, який не міг упоратись із своїм господарством, знаходив на базарі робочу силу — бідняків, які шукали, до кого б піти в найми. Тут, у присутності кількох свідків, складалася своєрідна усна угода, розірвати яку чи частково змінити можна було лише при тих самих свідках і на базарі, тобто в одну з п’ятниць. Проте траплялися й порушники цього звичаю. Вони дуже часто відмовлялися від однієї угоди, щоб укласти іншу, вигіднішу. Саме про таких користолюбців і казали, що в них сім п’ятниць на тиждень.
У мене є 5 улюблених занять. Кожному я намагаюся приділити час. Всі вони, так чи інакше, сприяють розвитку мене, як особистості, і приносять величезне задоволення. По – перше, це прогулянки з моїм псом Малям. Незважаючи на ім’я, собака вище мене ростом (якщо стане на задні лабети) і з потужним торсом. По – друге, я займаюся програмуванням. Сюди багато чого, що входить, як поглиблене вивчання англійської мови, так і освоєння культури роботи багатьох хакеров, а ще потрібний серйозний підхід до дослідження такого пристрою, як комп’ютер, його можливості, схеми набору різних комбінацій клавіш.Третє заняття, що мені дуже подобається – рослинництво. Звичайно, причина, по якій я захоплююся цією наукою, ніяк не прокормити всю родину, всю країну або увесь світ. Просто мені дуже цікавий сам процес. ЩП’яте заняття, що я дуже й дуже люблю – нічого не робити. Застигти в просторі й у часі. А попросту, спати. е мені подобається дивитися фільми. Я навіть уважаю себе великим естетом у цьому питанні.
Людину, яка не вміє дотримувати свого слова, часто змінює погляди й рішення, не виконує обіцянок, ніхто не поважає. Про таку людину кажуть, що в неї сім п’ятниць на тиждень. Чому саме сім п’ятниць, а не понеділків чи вівторків? Щоб відповісти на це запитання, повернімося на кільканадцять століть назад.
У ті часи п’ятниця була останнім днем тижня — вихідним і базарним. На базарах не лише продавали й купували, а й вирішували різні важливі питання. Хлібороб, скажімо, просив коваля, щоб той викував йому серп чи косу, гончареві замовляв десяток глечиків. Багатий господар, який не міг упоратись із своїм господарством, знаходив на базарі робочу силу — бідняків, які шукали, до кого б піти в найми. Тут, у присутності кількох свідків, складалася своєрідна усна угода, розірвати яку чи частково змінити можна було лише при тих самих свідках і на базарі, тобто в одну з п’ятниць. Проте траплялися й порушники цього звичаю. Вони дуже часто відмовлялися від однієї угоди, щоб укласти іншу, вигіднішу. Саме про таких користолюбців і казали, що в них сім п’ятниць на тиждень.