Навчити учнів переказувати художній текст з елементами роздуму, аналізувати події, вчинки, робити висновки; розвивати , уміння визначати структуру тексту, складати план, добирати мовні засоби; збагачувати лексичний запас слів, формувати культуру усного мовлення, розвивати логічне й образне мислення, пам'ять, навчати дітей шанувати та берегти духовну спадщину народу, формувати морально-етичні цінності учнів. 3) Читання тексту для переказу
4) Складання плану
5) Переказ тексту
Нічого не бракувало малому Миколі ні гарної одежі, ні смачної жі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Часто виходив він на вулицю і грав з дітьми. Це були діти вбогих батьків і жили в темних, глиняних хатах і нерідко йшли голодні спати. Жалів їх Микола і не знав, як їм до .
Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом із учителем Св. Письмо "Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не відає, що робить
Микола замислився
Як це розуміти? спитав учителя.
Коли робиш добре іншому, то не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.
Була пізня осінь. Микола знав, що багато діток сусідів сидять у голоді й холоді. Он родина старого Олександра. У Петруся нема взуття, а мала Софійка збирала на дорозі домаччя, бо не було чим затопити в печі.
Ввечері Микола тихесенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбинку муки, налляв пляшечку олії, набран повні кишені
яблук та сухих слив, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові чобітки. Все це склав у велику торбу і сховав під своє ліжко
А коли всі заснули, тихесенько вийшов з будинку і пішов до хатини Олександра, положив торбинку й побіг назад. Ніхто не побачив, як Микола повернувся Вранці старий Олександр знайшов торбу коло свого порога і не міг натішитись дарунками. Хто це міг зробити і кому дякувати, не зна
З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним у своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, а ніхто не догадувався, що то був Микола
М: привет карл! Что ты думаешь об образовании на сегодняшний день?
К: привет майк! Я думаю что получение образования на сегодняшний день как и раньше является важным этапом в жизни каждого человека.
М: Ты считаешь, что без хорошего образования не возможно стать успешным человеком?
К: Нет! Я так не считаю. Успех в жизни человека определяется и многими другими факторами: везением, трудолюбием, любовью к своему делу.
М: А как ты сам учился в школе?
К: Я учился плохо. Я был одним из самых худших учеников в школе. И в 16 лет я покинул её.
М: Ну как же тогда тебе удалось стать успешным бизнесменом?
К: Сразу после школы я устроился работать в магазин электротоваров. Я очень много трудился. В последствии я основал свою компанию.
М: Не думаешь-ли ты, что годы потраченные для тебе в школе в пустую.
К: Нет! Я так не считаю! Я часто прогуливал уроки, проводя время в школьной библиотеке. Я увлекался фантастической литературой и много читал про компьютеры. К тому же у меня в школе было много друзей, которыми я до сих пор общаюсь.
М: Чтобы ты посоветовал современной молодёжи?
К: Я бы посоветовал заниматься каждому своим любимым делом. И много трудиться!
Объяснение:
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став таким, яким ти є.