Наведених речень випишіть у три колонки частки за розрядами. 1. Чи встигнемо за два дні? (М. Коцюбинський). 2. Окремо займали великі простори будяки, сині, аж сизі (М. Коцюбинський). 3. Хай ізнов калина червоніє, достигає (П. Тичина). 4. Козак заглянув у хатину, але там також нікого не було (П. Панч). 5. Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. 6. Невже і я в тумані — як туман — і я вже йду за часом, як за плугом, 7. Хай не розбудить смутку телефон, нехай печальне зрушиться листами. 8. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. 9. Двори стоять у хуртовині айстр, яка рожева й синя хуртовина! (Л. Костенко). 10. І ось, нарешті, вершина (О. Гончар). 11. І грім — Їй-Богу! — відступив за гори, і тільки дощ посіявся рясний (М. Рильський).12.Навіть в муках є надії сила, навіть в смутку б’ється щастя птах. (А.Малишко.) 13.Пірнуло сонце вже за гори. (Т.Осьмачка.)14.То не вогнем палає кущ калини, то на вітрах душа моя горить. (М.Гурець.)15. Тож не суди погоду строго! Хай парасолі, хай плащі, аби у травні йшли дощі! (Л.Дмитерко.) 16.Гадюки ж бо діють підспудно. (П.Тичина .ДАЮ 15 Б
Що ти, про кінь мій, пророкуєш мені смерть? Не твоя то турбота!
Занадто я знаю і сам, що долею судилося мені загинути
Тут, далеко від батька і від матері. Але не зійду я
З бою, аж поки троян не насичений кровавою лайкою. (Гомер "Іліада")
5-8
Мила Делія! Я не женуся за хвалою, лише з тобою
Бути б, а там нехай кличуть млявим, ледачим мене!
Лише б дивитися на тебе, коли годину мій настане останній,
І вмираючи, тебе слабкою рукою обнімати.
Так і оплачешь мене на моєму ложі поховальному
І до поцілунків своїм гірких додаси ти сліз.
(Трибулл "Лірика")
9-10
Перш за все треба прийняти, що жодній з існуючих [речей] НЕ властиво ні впливати кожну випадкову річ, ні зазнавати з її сторони вплив і що будь-яка не виникає з будь-якого, якщо тільки не брати що сталося за збігом. Дійсно, яким чином бліде могло б виникнути з освіченого, якщо тільки освічене не виявилося б по збігом небледная або смаглявим?
(Аристотель "Фізика")