)( Навкруги) хати зацвіли вишні.б) Усе ходимо кругом і (навколо).в) Дуб (навпроти) кидав тінь на грядки.г) Машина промчала (поруч).2. Через ДЕФІС треба писати всяі прийменники в рядку: *а) з/під, з/над, з/посеред;б) у/продовж, з/поміж, за/для;в) з/поперед.3. Помилку у вживанні прийменника допущено в рядку: *а) українець за походженням, пішов по воду;б) згідно з інструкцією, підручник по фізиці;в) через неуважність, відповідно до наказу;г) в`їзд зи зірка в небі враз розквітла, чи у вікні широкім зали нарешті спалахнуло світло.в) Не пригадую, щоб так пізно восени була гроза.г) Та не вбити вже у живих пісню правди і волі.5. Виділене в дужках слово є сполучник в реченні: *а) Я хочу жити так, (що/б) серце билось.б) (Що/б) не робив, роби тільки найкраще.в) (Що/б) не сталося, ми не розлучимося.г) Думаю, (що/б) приготувати на вечер.6. Частки є в обох сполученнях слів: *а) ходити навколо храму, вивчив лише алгебру;б) надіслав би повідомлення, батько чи мати;в) згідно з наказом, невже це потрібно;г) ото ж тая дівчиноька, хай буде добре.7. Окремо треба писати всі слова в рядку: *а) учив/же, авже/ж, навряд/чи, читай/но;б) таки/побачив, тільки/що, все/ж/таки, зробив/би;в) як/небудь, що/разу, таки/знав, як/от;г) немов/би, отакий/то, аби/куди, /тому.8. Через ДЕФІС треба писати всі слова в рядку: *а) хтозна/який, навряд/чи, як/от, таки/заспівав;б) отакий/то, все/таки, все/ж/таки, сядь/бо;в) коли/небудь, так/то, знав/таки, заходь/но;г) колись/то, начеб/то, читай/но, казна/звідки.9. У реченні //"Цінь! Цінь!" - затягли нескладну пісеньку вертляві синички.// вигук належить до групи: *а) емоційних;б) волевиявлення;в) звуконаслідувальних;г) слів мовного етикету.10. Виділене в дужках слово є часткою і його треба писати ОКРЕМО: *а) (Як/би) мені черевики, то пішла б я на музики.б) (Як/би) там не було, комусь треба це зробити.в) (Як/би) знав, де впадеш, то соломки підстелив би.г) Він би прийшов, (як/би) хотів.11. НЕ модальна частка є в реченні: *а) Ну як обійтися без цих знань?б) Хай радіють і сміються діти!в) Так, за цим лісом - гори.г) Він аж зупинився від несподіванки.12. Формотворчі частки є в усіх реченнях, ОКРІМ: *а) Його недавно мовби підмінили.б) Сонечко росою умивалося і до хмарок в небі посміхалося.в) Виконай завдання якнайкраще.г) Хай скаже тобі хтось, де правда.
складносурядні речення зі сполучниками:
єднальними (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно): і, й, та (в значенні і), ні-ні, ані-ані.
протиставними (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше): а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.
розділовими (означають одне явище, яке протиставляється іншому): або, чи, хоч, то то, чи чи, хоч хоч, або або.
прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. кома перед сполучниками і або та (в значенні і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень: за селом знов шелестіли хліба й пахло полином (а. головко). вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.
якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире: розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.
складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.
складнопідрядне речення складається з головного і підрядного.
головним називається незалежне, пояснюване речення, а підрядним — залежне, пояснююче. підрядне речення відповідає на питання.
святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (о. гончар). головне речення — святковим здається вечір, підрядне — коли тобі добре попрацювалося вдень. підрядне речення пояснює головне і відповідає на питання за якої умови?
види підрядних речень
підрядне речення поєднується з головним такими способами:
1. сполучниками підрядності: що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін.
як добре знати, що тебе веде твій власний (л. первомайський). якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (о. довженко). сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (і. нечуй-левицький). сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.
2. сполучними словами, якими є відносні займенники хто, що, який, чий, котрий у всіх відмінках та прислівниками де, коли, куди, звідки, як та ін.
там, де сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (м. коцюбинський). як парость виноградної лози, плекайте мову (м. рильський).
сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово де — обставина місця; у другому як — обставина способу дії).
головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:
тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (леся українка). тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (м. рильський).
підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.
підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:
щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (і. цюпа). у села, де немає молоді, немає майбутнього (м. іщенко). поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (п. тичина).