Найбільше любила білочка цукор. За це і прозвали її Ласункою. Вона частенько ходила на прогулянку, але далі високої сосни не йшла.
Жваву білочку звали Ласункою. Потрапила вона до нас ранньої осені ще маленьким кумедним білченям.
Одного весняного вечора вона не повернулася додому. Всі дуже зажурилися, бо думали, що вона нас покинула.
Прийшла весна, зійшов сніг, вкрилася земля травою і квітами. Ласунка стала дорослою білкою.
Минуло кілька днів. Ласунка знову зникла і тепер уже назавжди.
Другого вечора Ласунка з’явилася. Вона кинулася до нас і як завжди по цукру.

- Спишіть текст, правильно розмістивши абзаци і дайте назву цьому тексту.

Відповідь:

Батьківщину не вибирають

На мою думку, Батьківщина — одна з найбільших цінностей у нашому житті, яку ти не вибираєш: вона дана тобі батьками як спадок, який маєш любити й берегти, щоб передати власним дітям.

По-перше, Батьківщина — це насамперед духовний материк, тобто не лише країна, у якій ти народився, а й усі духовні надбання роду й народу: мова, пісні, традиції, звичаї, які відповідають твоїм ментальним особливостям.Яскравим прикладом усвідомлення цього є моя сім’я, де панує пошана до традицій, моральність, прагнення знати народні звичаї й дотримуватися їх: усі ми розмовляємо українською й любимо співати народні пісні, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мама; щоліта мандруємо стежками України (у першому поході мене, піврічного, ще несли в спеціальному рюкзачку); допомагаємо дідусям і бабусям поратися на городі, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно.

По-друге, навіть якщо людина з якоїсь причини змушена жити поза межами рідної землі, вона несе у своєму серці часточку Батьківщини. Прикладів цього в літературі сила-силенна.Яскравим прикладом усвідомлення цього є моя сім’я, де панує пошана до традицій, моральність, прагнення знати народні звичаї й дотримуватися їх: усі ми розмовляємо українською й любимо співати народні пісні, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мама; щоліта мандруємо стежками України (у першому поході мене, піврічного, ще несли в спеціальному рюкзачку); допомагаємо дідусям і бабусям поратися на городі, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно.

Чи не найяскравішим серед них є творчість Тараса Шевченка, зокрема його поезія «І виріс я на чужині…», у якій Кобзар пише, що для нього немає нічого кращого, як «Дніпро та наша славная Вкраїна…». Глибинним розумінням патріотизму вражають «Кам’яний хрест» Василя Стефаника і «Волинь» Уласа Самчука, поезії Олександра Олеся та Євгена Маланюка.

Отже, Батьківщина — це найцінніший дар твого народу й роду. Це не тільки земля, на якій ти народився та проживаєш, а й уся духовна спадщина твоїх пращурів, яку мусиш плекати й примножувати скрізь і завжди.

Пояснення:

Усміхнена осінь заворожує мене на кожному кроці. Восени навкруги така невимовна краса! Ніби готуючись до осінього карнавалу, дерева одяглися в багряні шати. Берізки й клени стали жовтими, а осики – червоними. Серед зеленої хвої палає дика груша. Землю вкрило кольорове опале листя. Здається, ніби крокуєш по чарівному, зітканому із золотих ниток килиму. Йдучи вулицею, я милуюсь прекрасними розписами невідомого художника. Дивлячись на цю красу, не можна дочекатися, коли на золотогривих конях у золотій кареті прийде королева Осінь і врочисто розпочне карнавал.