Моя улюблена тварина собака!Його звати Рекс. У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м’ячиком, бігати зі мною наввипередки. Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся.
Усі свійські тварини походять від диких предків. Найраніше, у середині кам'яного віку був одомашнений собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. Наприкінці кам'яного віку були одомашнені свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. Свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня Пржевальського. З глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи Інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). Усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). Спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.
У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м’ячиком, бігати зі мною наввипередки. Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся.
Усі свійські тварини походять від диких предків. Найраніше, у середині кам'яного віку був одомашнений собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. Наприкінці кам'яного віку були одомашнені свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. Свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня Пржевальського. З глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи Інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). Усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). Спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.