Назвати рядок, у якому всі прийменники — похідні. А Задля, попри, через, край, попід; Б серед, посеред, понад, через, проміж; В побiля, коло, з-за, заради, перед; Г понад, з-над, кінець, близько, вздовж.

Що таке для людини рідна мова?                                                                                Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Навчаючись із малих літ розмовляти, ми разом із тими словами набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають,- чи назву якої речі, чи думку про що-небудь. Тобто ми разом зі словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами. Ми у свою чергу додаємо до здобутого  скарбу мови своїх вимовів того, чого нам за своє життя, довелося навчитися, передумати, пережити. Таким чином і складається людська мова, що з кожним новим коліном все більше та більше шириться-зростає.
   Мова має велике значення у житті людей.Вона є дуже необхідна. По-перше, ми можемо поговорити один з одним, дізнатись про щось нове. По-друге, слова ми складаємо у пісні та співаємо їх. По-третє, завдяки мові, переданій на письмі, ми можемо читати чудові книги. По-четверте, приємно чути від оточуючих добрі та лагідні слова... 
     Ось тому мова має велике значення для людини.                                           Теза про існування двох “рідних мов”, що насаджувалися всім поневоленим народам, за своєю сутністю є антилюдською і протиприродною. Двох рідних мов не існує, як не існує двох рідних матерів. Отож, “не цурайся Роду свого, його Звичаю та Мови; бо рідна Мова і Звичай зберігає енергію та здобутки нації”. 
Ось що таке рідна мова. Пам’ятаймо про це! 

ЗубрПереводЗубр(Bison bonasus)        европейский дикий лесной бык рода зубров семейства полорогих. Длина тела самцов до 3,5 м, высота в холке 1,6—1,9 м, весят 700—900 кг (редко до 1,2 т). Самки мельче (весят 400—600 кг). Окраска бурая, различных оттенков. Длинные волосы на затылке и нижней части шеи образуют чёлку, бороду и бахрому подгрудка. Хвост короткий с длинной и пышной кистью. Половая зрелость у самок наступает в 3—4 года, у самцов несколько раньше. Самки приносят ежегодно по 1 телёнку. Питается З. зимой корой ивы, осины и др. древесных пород, а также побегами и почками деревьев и кустарников, летом — травой и листьями. Пасутся обычно утром и вечером. Стадные животные. Взрослые самцы держатся со стадом только в период спаривания. В историческое время З. были распространены в лесах Центральной Европы и на З. Европейской части СССР. К 20 в. дикие З. сохранились лишь в России и были представлены двумя подвидами — равнинным, беловежским, населявшим Беловежскую пущу, и горным, кавказским, обитавшим в горных лесах Северо-Западного Кавказа.