Назви неповні речення. 1. Мій рідний дім-душі свята основа, життя мого безсмертнеджерело.
2. Праворуч - наш будинок .
3. Заерху у великому гнізді живуть лелеки, під низом -горобці.
4. Один жовтий кошик кульбаби дає до двохсот насінин, а вся рослина- до тоьох тисяч.
5. У перший рік ріпа розвиває розетку листків в коренеплід , на другий -квітконосне стебло й насіння.
Твір "Тореадори з Васюківки" — за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, як правило, гострий сюжет, події постійно розвиваються, обставини швидко змінюються. Пригодницька повість — це прозовий твір, обсягом менший за роман. Пригодницькі твори дуже популярні у зарубіжній літературі, наприклад розповідь про пригоди Робінзона Крузо та інші. Окрему частину пригодницької літератури становлять твори для дітей. У них сюжет не такий напружений, проте надзвичайно насичений подіями, герої зазвичай відзначаються винахідливістю, активністю та життєрадісністю.
Мені дуже сподобалася повість В. Нестайка "Тореадори з Васюківки". Пригоди хлопців Яви та Павлуші викликають захват, їхня винахідливість вражає. Хлопці завжди мають безліч нових ідей, ці ідеї цікаві та оригінальні. Правда, іноді задуми Яви та Павлуші втілюються у життя трохи не так, як планують хлопці, тоді хлопців сварять, а іноді й карають. Проте рідні та друзі люблять їх, незважаючи на їхні вигадки та "винаходи".
Повість В. Нестайка — перша пригодницька повість української літератури, з якою я ознайомився у шкільній програмі. До того я читав зарубіжну пригодницьку літературу і часто дивився фільми. Мені по-справжньому припав до душі цей жанр. Тим більше цікаво було читати про пригоди, які розгортаються у наших краях, а не десь "за далекими морями". Головні герої цих пригод схожі на тебе діти, а поруч такі ж дорослі, як твої батьки чи вчителі. Хоча Павлуша і Ява справжні шибайголови, постійно щось вигадують, але мені подобаються своєю чесністю, сміливістю та почуттям гумору. Повість В. Нестайка захоплює своїм сюжетом та вчить не втрачати рис, які притаманні хлопцям — персонажам повісті.
Що посієш, те й пожнеш (Нар. тв.). 2. Куди страшніша ворога байдужість тих, заради кого борешся (О. Бондарчук). 3. Ти знаєш, що ти — людина? (В. Симоненко) 4. Любая, милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай. 5. Ви знаєте, як липа шелестить?.. (П. Тичина). 6. Бачиш: між трав зелених, як грудочки, пташата (В. Підпалий). 7. Чого ви гудете так грізно? До моря, знаєте, вам зась! (І. Котляревський). 8. Якщо ви хочете від серця полюбити, навчіться спершу від душі прощати (протоієрей Роман). 9. Стоїмо, біжимо, летимо — і усе це на місці (Ю. Іздрик). 10. Ми не тонемо в воді, бо звичайні жолуді (О. Радченко). 11. Не можу забути! Не гоїться рана! (І. Франко).