НЕ БУДТЕ РАВНАДУШНИ
Вкажіть особу, число В СЛОВАХ ЯКІ В ДУЖКАХ
.З добрим (дружись), а лихого (стерегтись). 2.Нових друзів (наживай), старих не (забувай). 3.(Скажи) мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти. 4.Козла (бійся) спереду, коня — ззаду, а лиху людину — з обох боків. 5.З дурнем не (дружи), бо свій розум втратиш. 6.(Берись) дружно – не буде сутужно. 7.Такого собі приятеля (знайди), щоб навіть до пекла з ним можна йти. 8.Одна голова добре, дві ліпше, але хай одна (розважить) і (зважить). 9.(Поділіть) радість - буде подвійна радість, а (поділіть) горе – вдвічі менше. 10.Не (бажай) другому того, чого сам не хочеш. 11.Від лихого поли (відрізай) та (тікай). 12.(Бійся) не чорта, а лихого чоловіка. 13.Нікому не (вірь), то й ніхто не зрадить. 14.Хочете пізнати людину, (з'їште) з нею пуд солі.
Учених дуже цікавить, чому немає гранітної оболонки на дні океанів.Мабуть, вона була розірвана у ті часи, коли величезний праматерик, з якого утворилися всі сучасні материки, розповзався по поверхні Землі?А може, як думають деякі дослідники, якимсь небесним тілом, силами тяжіння від Землі було відірвано чималий шмат її поверхні й з нього утворився супутник Землі Місяць? Можливо, були й інші якісь причини.
Обережним бути не завадить
Літо. Скільки див воно дарує: подорожі, відпочинок, екскурсії у мальовничі куточки нашої країни. Звісно, кожна дитина чекає літа, бо воно приносить канікули. Три місяці — так багато веселого часу. Скільки різних пригод трапляється, скільки вражень!
Я хочу розповісти про випадок, який стався минулого року на морі. Щоправда, не зі мною.
Героїня мого оповідання — Марічка, десятирічна дівчинка, красива білявка з голубими оченятами.
Одного довгоочікуваного дня дівчинка разом із сім'єю сіла в потяг і помчала-полетіла назустріч морю.
Марічка ніколи раніше не бачила цього синього дива: раптом перед очима постала блакитна далеч, аж до самого обрію. Морська гладінь виблискувала на сонці міріадами іскорок.
— Мамо, яке море безмежне і привітне. Я йду з ним привітаюсь ближче, — впевнено сказала Марічка.
— Обережно, дитино. Воно дійсно гарне, але може бути небезпечне.
— Ну що ти, мамо! Хіба я маленька! — махнула рукою дівчинка і, не слухаючи останніх слів матусі, помчала у воду. Марічка не зрозуміла, чому мама так каже. Вона хлюпалась у водичці, забавлялась, не помічаючи, як відходить все далі від берега. Та ось одна велика піниста хвиля накрила дитину. Мить — і Марічка опинилась під водою. Що було далі — вона не пам'ятає.
Дівчинка розплющила очі — і побачила біля себе переляканих батьків і двох високих чоловіків у рятувальних жилетах. Вони лагідно посміхнулись і сказали:
— Так, море гарне і добре, але обережним бути не завадить.
вам, —ледве промовила Марічка. І, притулившись до мами, заплакала...