(Не обязательно чтоб было всё правельно)
Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним:
А. Здавалося Калнишевському, що він прив’язаний незримою ниткою до обтягнутої білою рукавичкою руки царициного камергера.
Б .Війна - це тир, де цілий світ - мішені.
В. Нехай гримлять кайдани, але встають бійці уже нові, ідуть на штурм.
Г. Всі позбирай в небесах бризки осіннього світла, щоб у привітних очах усмішка радості квітла.
Д. Якщо в перший тиждень великого посту тепло, то літо буде ясне.
Складнопідрядне речення з обставинним підрядним місця:
А. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Б.Зблиснула у світлі фар течія річки, що сонно перекочує хвилі й молочно спалахує в темряві.
В. Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається.
Г. Я прийшов із мас, із поля, знизу, де од злиднів очі як огонь.
Д. Замолоду треба набиратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця.
Складнопідрядне речення з обставинним підрядним місця:
А. В той час як вербівські бурлаки розмовляли з робітниками, підійшов сам професор.
Б. Я й справді ж бо, на крилах мрії ніжної гойдавшись, злітав аж ген туди, звідкіль мені земля була - як на долоні.
В. Швидше в гай зелений, в поле, де повітрям тягне.
Г .Я той, що греблі рве.
Д .Гора така, що з неї спускалися цілий день.
Складнопідрядне речення з обставинним підрядним часу:
А .Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок з пожовклим листям.
Б. І все, куди не йду, холодні трави сняться.
В. Коли батько приїхали, вони ще довго про щось шепотілися з дідом.
Г. Сонце ховалось за межигірський бір, котрий од того став ще чорніший.
Д .Якби свині крила, вона й небо б зрила.
Безсполучникове речення:
А .Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя.
Б .Хтось шарпонув двері, і вони розчинилися навстіж.
В. Учися як слід, то й добро буде.
Г. Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.
Д. Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право здобувати.
Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено):
А .Усі обличчя повернулися до Олександри (?) усі очі втупилися в неї.
Б. Гаї шумлять (?) я слухаю.
В. Микола впізнавав і не впізнавав дівчину (?) вона була не вербівська.
Г. Місяць на небі (?) зіроньки сяють.
Д. Струмки полощуть срібло тиші (?) в росі купається трава.
Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено):
А .У товаристві лад (?) усяк тому радіє.
Б Порозтають тії білії сніги (?) покриються травицею всі луги.
В. Гули бджоли (?) щебетало птаство.
Г .У всякого своя доля і свій шлях широкий (?) той мурує, той руйнує...
Д. Нема без втрати перемоги (?) без горя радості нема.
Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено):
А. Не вчи плавати щуку (?) щука знає цю науку.
Б. Так вже склалось (?) все життя плямисте.
В. Прокидалось усе та цвіло навкруги (?) синій пролісок вився з-під снігу.
Г. А вгорі вже блідли зорі (?) западала пізня осіння ніч.
Д .Любов і надія не в зорях, не в морі (?) між людьми поради питати!
Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено):
А .Ще сонячні промені сплять (?) досвітні огні вже горять.
Б .Вся природа радіє сонцю(?) сміються поля, дзвенять у повітрі бджоли, птахи розспівалися в діброві.
В. Літо дбає (?) зима поїдає.
Г. Вітри вщухли (?) розп’ялися хрестами вітряки на вигоні.
Д .Вечір в срібній млі розтанув (?) ніч спустилася на землю.
Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено):
А. Бери до серця і затям (?) душа творця не переквітне.
Б. Гляне (?) холодною водою обіллє.
В. Защебетав соловейко (?) пішла луна гаєм.
Г. Подивилась ясно (?) заспівали скрипки.
Д .Засієш вчасно (?) вродить рясно.
Художній опис ластівки.
Якось навесні під дахом нашого будинку з'явилася дивна глиняна кошик. Бабуся пояснила мені, що це гніздо ластівок. Виявляється, ці пташки будують свої будиночки з глини на стінах будинків.
Я почала стежити за господарями гніздечка - витонченими ластівками. Здавалося, що вони зроблені з порцеляни. Їх точені чорно-сині фігурки з білосніжними грудками переливалися на сонечку.
Ластівки радували нас тихими невигадливими пісеньками. Коли у них вилупилися пташенята, турботливі батьки ловили для них жучків і комах. Минуло небагато часу, пташенята зміцніли, і мама-ластівка стала вчити їх літати. Пташенята були дуже смішними і неповороткими. Але не ми встигли озирнутися, як із забавних пташенят вони перетворилися на граціозних дорослих птахів.
Восени ластівки відлетіли у теплі краї. Але ми не сумували, бо знали, навесні вони обов'язково повернуться. Існує прикмета: якщо ластівка сов'єт на вашому будинку гніздо, то тут оселиться щастя. Тепер у нашому будинку живе щастя.
Я пішов на цей атракціон з мамою. Все було здорово, у мене був тільки легким переляк, втрата мови на певний час та параліч всіх моїх кінцівок.
А все-таки в лікарні було класно: давали дивитися телевізор та їсти морозиво, тільки не розмовляли зі мною. Ну й, правильно, хто буде розмовляти з людиною, яка втратила дар мови ?
Через два дні мене випустили, бо я вже міг говорити свої перші слова, такі як: «Віддай мою кисневу подушку!» Або « Прибери свого кота від томографа!»
Після всього цього я поїхав до Англії, де познайомився з одним хлопчиком. Якось раз ми прийшли в один актовий зал, де захотіли заспівати на караоке. Ми думали, що впораємося, але, коли заграла музика та слова побігли по екрану, ми зрозуміли, що співати караоке не так вже й легко. Ми з товаришем вже були готові вирити оркестрову яму, де можна було б сховатися, але продовжували співати. Я намагався співати хоча б останні слова в рядку, а товариш намагався співати ті слова, яких у рядку немає.
Мій товариш пішов додому, а я залишився потанцювати на дискотеці, але потім теж вирішив піти додому. Коли я йшов у номер, один італійський хлопчик вирішив перепинити мені дорогу, сівши на стілець перед дверима. Він думав, що я не зможу відкрити двері. Я вже було почав думати, що напишуть на моєму надгробку, але потім всього лише штовхнув двері й пішов далі.
Ось так весело я провів свої канікули.