НЕ потрібно ставити кому між частинами речення (окремі розділові знаки пропущено) A) Подув вітерець і мертві страхітливі скелі дихнули з темряви весняним цвітом та
зеленим рястом (С. Васильченко).
Б) На золоті крил із-під гучі бджола поспішає у світі вишні хустини пахучі на плечі
розвішує цвіт (М. Стельмах).
в) Улітку в містечку збирали вишні, сливи, яблука і тоді пахло на базарах забутою
старовиною (Микола Хвильовий).
г) Ранок стрічав їх холодним дощем і плакав десь вітер в саду за кущем (Олександр
Олесь).
д) Ще над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий деревій (Л. Костенко).
Так, на мою думку, в житті можлива любов до нестями.. Любов - це прекрасне відчуття. Що в житті може бути краще ніж справжня любов?! Ніякі гроші, слава, влада не замінять істинного відчуття кохання!
Якщо кохати, то тільки по-справжньому, до нестями! Коли кохаєш, то взагалі втрачаєш свій розум, твій мозок не працює і ти слухаєш лише своє серце! Але це не можна назвати фанатизмом, це зовсім інше поняття..
В даному випадку можна навести приклад з повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба". Молодший син героя повісті - Андрій закохується в польку. І ця його любов перетворяє Андрія в зрадника своєї Батьківщини. В решті решт ця "незаконна" любов призводить до трагічної гібелі Андрія - його вбиває власний батько Тарас Бульба.
Школа
Школа - це другий дім для нас.
Я вважаю, що у кожного може бути своя думка, але на мій погляд, школа - це місце, де панує щастя. Хтось у ній знаходить друзів, хтось знання, освіту, а може навіть свою другу половинку. Школа це перша сходинка в лоросле життя. Ми навчаємося в ній 11 років, саме в школі ми переживаємо найщасливіші та найсумніші моменти у житті. Кожна людина - це одна зі сторінок у величнішій книзі, яка носить почесне названня ШКОЛА.