Не виділяється комами одиничний дієприслівник у реченні (розділові знаки пропущено)

А Не зрозумівши дівчинка запитала ще раз.

Б Старі верби стоять похнюпившись.

В Я радіючи дивлюсь на сади в цвіту.

Г Умившись дядько одягав чисту сорочку й сідав до столу13 Дієприслівниковий зворот НЕ відокремлюємо в реченні

А Написавши твір Катерина взялася за фізику.

Б Він працював засукавши рукава.

В Повідомивши про концерт учитель вийшов із класу.

Г Ідучи сходами я зустрів Тетяну Семенівну14.Неправильно розставлено розділові знаки в реченні

А Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива в золото колосся.

Б Роман хотів вирватися, але капітан міцно струсонувши його, поставив на місце.

В Засинаючи, ще почув, як увійшла мати.

Г Дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими гілочками.

]15 .Не виділяють комами одиничний дієприслівник у реченні (розділові знаки пропущено)

А Біля багаття обнявшись сиділи друзі.

Б Пряме дерево і вмирає стоячи.

В Пташині хори втомившись поволі затихають.

Г Посміхнувшись дівчина підійшла до Остапа.16. Усі дієприкметники пишуться з часткою не разом у рядку

А (не)посаджена батьком тополя; (не)зачинені двері

Б (не)позичений, а власний талант; (не)зроблені уроки

В (не)знані дороги; (не)спиляне дерево

Г (не)достиглі овочі; (не)оповитий туманом степ17.Не з дієприкметниками треба писати окремо в рядку

А (не)доспані ночі; книга (не)прочитана; (не)вишита сорочка

Б (не)заплановані заходи; (не)спіймана риба; (не)виголошена сьогодні промова

В (не)допечена нами булка; (не)почута ще пісня; (не)зміряні ніким глибини

Г (не) заплановані заздалегідь заходи; справа (не) закінчена; (не) почута порада18 .Дієприкметниковий зворот є в реченні (розділові знаки пропущені)

А Обмілілі худорляві кущі гойдались під вітром.

Б Жовтіла на нескошених полях стерня.

В За одного битого двох небитих дають.

Г За лісом починалась розкидане в горах та глибоких ярах село.19. Дієприкметниковий зворот НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Людина наділена співчуттям ніколи не пройде мимо горя.

Б Обличчя матері обвітрене й засмагле на ланах стало більш яснішим.

В Пісню написану Андрієм Малишком і сьогодні радо слухають.

Г Зароблений чесною працею хліб був дуже смачним.20. Дієприкметниковий зворот НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Душа освітлена любов’ю ніколи не черствіє.

Б Обважнілі від плоду сади стояли непорушно.

В Народ відроджений у битвах піднявся із колін.

Г П’ять зошитів покладених один на одний лежали перед ним, наче сокровенний скарб.21.Правильно розставлено розділові знаки при відокремленому означенні в реченні

А У саду вже снують по доріжках, усипаних піском поодинокі пари.

Б За лісом починалося село, розкидане по горах та глибоких ярах.

В Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені, тинами.

Г Повітря густо нагріте пекучим сонцем, ворушиться.22. У реченні Уроки в мене давно зроблені дієприкметник виконує синтаксичну роль

А додатка

Б означення

В обставини

Г присудка23 Усі дієслова пишуться з м’яким знаком у рядку

А косит..ся, винос..ся, умиваєт..ся

Б смієш..ся, піднос..ся, смієт..ся

В купаєш..ся, робит..ся, не спит..ся

Г зростаєш.., умиваєш..ся, варит..ся24 У дієсловах на -шся (граєшся, переписуєшся) вимовляється звук

А [т'с':а]

Б [с':а]

В [ц':а]

Г [с'а]

Українським соловейком назвав дмитро гнатюк ніну матвієнко. і справді, у неї неповторний фольклорний стиль співу. ніна - дуже тонка душа, завжди безпосередня у своєму співі. сольний спів матвієнко своєрідний, оригінальний, він, як чисте раннє повітря, непомітно проникає в серце, зачаровуючи магією мякого голосу, глибиною почуттів і трагізмом людським. співачка майже ніколи не повторює один і той же репертуар. майстерністю народної артистки україни, лауреата державної премії імені тараса григоровича шевченка, ніною матвієнко захоплювалися у багатьох країнах світу: франції. канаді, мексиці та інших, - але найбільшої глибини сягнула співачка у виконанні народної пісні. на відміну від багатьох естрадних співаків вона живе піснею, глибоко переживає під час співу, співає серцем своїм щедрим таким. її народність бере витоки з історії отчого краю, його легенд і , від мудрої селянської філософії, в основі якої - розум, доброта, внутрішній протест проти неправди. прислухайтесь, як співає ніна матвієнко, і ви станете щедрішими, чистішими у помислах і ділах своїх. 

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.