Небом летіли хмари. - Де ваш пашпорт?..
Тонкі ніздрі та верхня губа волоцюги легенько тремтіли, ха, ха!
- Я людина зовсім вільна. Безпашпортний гість землі. І в цьому вся трагедія.
Шарпнув засмаляною рукою свою рідку, клинцем підстрижену бороду й став говорити впівголоса.
- Є люди випадкові, безбілетні пасажири тієї плянети. Життя для них – то вічна тюрма і арешт, бо появились на землі без пашпорта. Силоміць втручені в життє.
Раптом оглянувся позад себе на чорний від імли шлях, що далеко десь зливався з небом в одну брудно-сіру цілість, і було видно, як на лице його виплинув помаленьку тихий, здивований жах.
- Яка за мною довга лишилась дорога...
Вітер вхопив жовте листя, закружляв над полем і прогнав високо в каламутну розтіч мли.
- Яка за мною довга лишилась дорога... така сіра всенька і повита млою. ... Який нудно сірий ллє.
Дві темні борозни впали на чоло волоцюги від брів, мов два згорнуті крила смутку.
- Цікаво знати, хто з нас більше має шансів на відродження, я чи той жовтий лист?..
Високо в повітрі кружляв лист кленовий, танцював, плив і врешті впав у рів. Глядів за ним пильно „безпашпортний” аж до кінця і мляво всміхнувся, потім підніс руку вгору й писав пальцем на тлі неба.
Дорога спадаючого листа.(За Г.Журбою)
Який тип комунікацій у тексту художній науковий чи публицистичний ?
Для цього потрібно письмова проаналізувати текст за таким планом:
які факти покладено в основу змісту? Назвіть їх.
як автор викладає свої думки (точно, стисло, розлого, довільно, логічно, послідовно, незрозуміло тощо)?
чи є авторська оцінка того, про що йдеться, і як вона проявляється?
автор – індивідуальний чи колективний?
хто є адресатом повідомлення: фахівець певної галузі; масовий читач; читач, який обирає повідомлення за власними уподобаннями; адресат незрозумілий або ним є сам автор повідомлення?
яка мета повідомлення?
який іб прочитання тексту: вибіркове чи повне? До іть будь ласка
Девочка попросилась погулять и мама ее с удовольствием отпустила. Машенька вышла на улицу и сразу почувствовала мороз. Ее щечки сразу покраснели. Чтобы не замерзнуть, девочка начала играть в снежки с ребятами, которые тоже гуляли на улице.
Через некоторое время Машина мама позвала девочку домой. С огромным унынием она пошла домой.