Ненормативні дієприкметники замініть іншими частинами мови.
Вимірюючий пристрій – вимірювач
супроводжуючі документи –
інтегруючий чинник –
діючий регламент –
лідируюча партія –
зростаючі ціни –
освіжаючий напій промова –
пояснююча записка –
гальмуючий прилад –
захоплюючі враження –
засліплююче проміння –
ведучі університети –
обтяжуючі обставини –
виснажуюча сесія –
координуюча група –
вражаючий ефект –
відстаюча країна –
головуючий зборів –
прийшли перевіряючи –
знеболюючий засіб –
бувший у користуванні товар ¬–
сидів промокший –
тріснувший глек –

Ікона  Покрови Пресвятої Богородиці.  Богородиця - покровителька українського народу, зокрема матерів, незаміжніх дівчат, українського козацтва.  

Свято Покрови Пресвятої Богородиці  було встановлено у Візантії на честь визволення Константинополя від нападників. Сьогодні невідомо, хто був тим нападником, який загрожував місту. Одні джерела свідчать, що це були араби, інші припускають, що це війська під проводом київського князя Аскольда. Згідно із переказами після служби Божої люди побачили, як від царських дверей йде світлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводі святого Івана Хрестителя і святого Івана Богослова. Божа Мати підходить до престолу,  довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови омофор і широко простирає його над народом у церкві. Люди, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла для того, аби врятувати Константинополь. Омофор або хустка стала Покровом від лиха і зруйнування.

Сьогодні ми не знаємо остаточного часового відліку цій історії, хтось датує цю подію V, а в інших джерелах - X століттям від народження Христа. Проте  важливо зосередити увагу не на історичних доказах, а на феномені віри жителів Константинополя. Адже правдива віра у Покров, заступництво і довіра до Святої Богородиці до зберегти їм не лише місто, але і власну ідентичність. Ці ідеї дуже добре розуміли наші предки, для яких омофор Богородиці символізував щось більше, ніж просто захист!

Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика - стародавній вид мистецтва, здатний об'єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано й благоговійно завмирають під зливою дивовижних, чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві негаразди й турботи, залишається тільки влада мистецтва, яке очищає душу від усього несуттєвого, мізерного, буденного, підносить нас до висот розуміння смислу життя. Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословення могло до композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту й гармонію. Здається, розкривається церковна баня і з блакиті небесної ллється на людей Божа благодать. І злітають в небо голуби, і лагідне сонце пестить своїм промінням землю, і лунають десь у височині кришталеві дзвони. Музика Максима Березовського... Від неї світлішає похмурий день, зникає втома, з'являється бажання творити добро, прощати зло, любити людей і весь цей незбагненно прекрасний у своїй гармонії світ... Багато видів мистецтва існує в ньому, кожен з них - джерело естетичної насолоди. Але музика - це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти й сподіватися на здійснення своїх сподівань.