Непоширені означення НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО відокремлювати комами в реченні (розділові
знаки пропущено)
А Лиш дідок старесенький кропив’яний блискавки визбирує в траві.
Б Під старим деревом росла зелена трава рівна й гладенька.
В Знайшов я в лісі старого дуба гіллястого зеленого.
Г У ставу достигла погожа вода чиста й здорова.
Як можна бути патріотом, живучи поза межами своєї країни?
Саме такою актуальною темою, цьогоріч, постало творче завдання із ЗНО з української мови перед випускниками. Яким потрібно було викласти власний погляд на проблему.
Журналісти «Хотинських вістей» поцікавилися думками випускників, чи можна бути патріотом, живучи за кордоном? Що писали на ЗНО з цього приводу та чи впоралися з хвилюванням?
Хто поважає себе – не забуває про коріння
– Для мене патріот – це людина, яка незважаючи ні на що, залишається вірною своїй країні. Яка живе, працює чи просто відпочиває за її межами, але не забуває, хто є насправді. З гордістю, повагою та трепетом розповідає про свою Батьківщину, – говорить Анастасія Николюк, випускниця Хотинської ЗОШ №5. – Вважаю, що кожен, хто поважає себе, не повинен забувати про своє коріння. Бути патріотом поза межами своєї країни – можливо. Головне не цуратися нашої історії, мови та звичаїв, плекати традиції, – думає дівчина.
Щодо хвилювання під час складання ЗНО, Анастасія поділилася: «Звісно, переживала. Але виявилося не все так страшно і важко, як розповідали. Якщо протягом року готуватися та бути впевненим у власних силах, то страх одразу зникає. Хотілося б впоратися на всі ів, але варто згадати про карантин, під час якого дещо озслабилася і готувалася не так інтенсивно».
Про любов у серці до рідного краю та моральну підготовку до ЗНО
– Щоб бути патріотом, живучи поза межами своєї країни, – необхідно мати любов у серці до рідного краю і рідного дому. І демонструвати її можна у різний іб: підтримувати волонтерські рухи, які діють на території України, допомагати благодійним організаціям, – вважає Анна Перепелюк, випускниця Хотинської гімназії. – Також важлива моральна підтримка і підняття авторитету нашої країни за кордоном. Кожен громадянин України, котрий виїжджає – автоматично стає її представником у європейському чи іншому суспільстві. Наша поведінка і дії дають іноземцям змогу уявити, який наш народ у цілому.
Анна розповіла і про загальний настрій під час складання зовнішнього незалежного оцінювання: «То дійсно важко, це перше ЗНО, і я не знала, чого від нього очікувати. Напевно, була морально не готова. Крім того, посилений контроль, карантинні заходи, маски, антисептики, які були скрізь – знову і знову нагадували, що ми під загрозою інфікування COVID-19, що ніяк не піднімало, так би мовити, бойовий дух».
Місце проживання не змінює почуття до України
– На мою думку, кожен має свої причини виїхати за кордон, можливо, на це впливає теперішнє соціальне та економічне становище у нашій державі, – поділився роздумами Руслан Трачук, випускник Хотинської ЗОШ №1. – Вважаю, що людина, яка покинула рідну домівку, може бути патріотом, бо місце проживання не змінює почуття до Батьківщини. Адже все залежить від її любові до рідної землі. Не варто забувати рідний дім та батьків, важливо слухати своє серце.
Хлопець запевнив, що під час складання ЗНО не хвилювався: «У моїй голові була лише одна думка: «У тебе все вийде! Ти кращий!». Упевненість у своїх силах мені вселили батьки ще з раннього дитинства».
Українці за кордоном допомагають один одному та землякам на Батьківщині
– Я вважаю, патріотом бути не так і важко, потрібно лишень цього хотіти. Не важливо, чи ти вдома, чи за межами України, варто залишатися людиною і доводити свій патріотизм не лише на словах, але і на ділі, – переконана Катерина Нагірняк, випускниця Недобоївського ЗЗСО. – Найяскравіше це проявляється в українців за кордоном, коли вони один одному допомагають у найелементарніших питаннях. І роблять це безкорисливо, лише тому, що вони є вихідцями з однієї землі.
Також прикладом цьому є наші заробітчани, котрі займаються волонтерством, благодійністю. Незважаючи на відстань і кордони, підтримують земляків, котрі потребують до : збирають кошти, передають посилки з речами та продуктами.
А ще вони, як ніхто інший, цінують там, на чужині, звичаї і традиції свого народу. Це дозволяє їм відчути себе, як удома. Відзначають релігійні та державні свята, одягають вишиванки, співають українські пісні та прославляють Україну. Спільнота діаспори у різних куточках світу теж докладає чимало зусиль, аби інші народи дізналися про красу і велич української землі.
Тож не цурайтеся Батьківщини, будьте її патріотами, пам’ятайте про неї, де б ви не були, – закликає дівчина.
Объяснение:
вот держи
В далеку давнину Зелен свята, Клечальна субота, Русальний тиждень та нш народн свята лтнього циклу (наприклад, Семик чи похорон Ярили) були окремими святами, що мали власну семантику ритуали.
Проте протягом багатьох столть вони були частково втрачен, дещо змнен, переплелися мж собою, а деяк навть почали замняти одне одне.
Але вкорнен у народну память, ц давн дохристиянськ свята подналися в Зелених святах Русалях. Як зазнача Степан Килимник в книз Укранський рк у народних звичаях в сторичному освтленн, пд назвою ЗЕЛЕН СВЯТА слд розумти, що в дохристиянськ часи це була цла низка ЛТНХ СВЯТ.
Зелен свята тривали цлий тиждень завершувалися Зеленою недлею, що потм в християнств отримала назву Трйця. Напередодн Зелено недл йшла Клечальна субота, що була присвячена померлим праотцам.
В Клечальнй субот вдбився архачний культ предкв, який був у наших пращурв прямо чи опосередковано дйшов до наших днв через народну традицю. А сезонна обмеженсть перебування Русалок на Земл не суперечить х належност до культу Предкв.
Ц давн свята пройшли через тисячолття дйшли до останнх столть злее фрагментарно, окремими елементами, що залишились з основних обрядв обрядв.
Перед Зеленою недлею, в Клечальну суботу ввечер, если хату всередин, сни, подвря вже прикрашено зеленим гллям зллям, господар з зеленою глкою, найчастше з дубовою, ста серед двору промовля:
Сонце ясне, Сонце праведне, свят наш дди-лада, духи лсв, вод полв, зустрчамо вас, втамо з лтом, шанумо за !
Псля цього з порогу з книшем квткою в руках промовля господиня:
Русалоньки-нявоньки, красн двоньки. Потерчата бдненьк, дтоньки маленьки, двчат-хлопцв не займайте, жита не збивайте. По границах-суловках бгайте-грайте, ниву хоронть просимо вас, схилямось з книшем та квтами!
Усе зле, усе лихе, громовая тучо, большая зливо нас минай, нашо нивки, худбки не займай!
А на Чернгвщин збереглися ось так примовляння пд час обду чи вечер протягом Русального тижня:
Русалоньки-мавоньки наш, русу косу чешть, росу пийте, у рясц купайтесь, квтами называйтесь, на втах гойдайтесь, на границах-суловках грайте, наших хлопцв-двчат не чпайте, жита не ламайте живть соб!
А ви, дитинята-потерчата нехрещен, при мсяц грайтесь, людей не чпайте, в хату не ступайте, злиднв не водть, зла не чинть!
Окрм русалок, на Зеленому тижн, особливо в Клечальну суботу, на землю прибывали мерц. Пригадаймо народн прислвя: Вже дди сидли по кутках або Вже дди снували по хат в Клечальну суботу кожна отчизна за свох предкв до хати, яким готувалася жертвенна жа колово жа Господа духв померлих.
Пзнше в християнств на Клечальну суботу припав введений церквою поминальний денек батьквська субота.
Объяснение: