Неправильно форму ступеня порівняння утворено в реченні * Найвища у світі трава – бамбук. Найбільш гарнішою була сукня моєї подруги. Івасик ковтає слова, щоб висловитись як найкоротше. Сила слова гостріша від штика

Що таке є милосердя? Кожен розуміє це по-своєму. Але є й спільна думка – це готовність завжди прийти на до віддати щось своє заради щастя інших, робити безкорисні вчинки.А якщо вслухатися в це слово! Слово “милосердя” складається з двох частин – милість і серце, тобто «зробити милість серцю». Як просто звучить і як часом важко буває це зробити.Але цього ніяк не можна сказати про воїнів АТО .Або про медичних працівників, які під час бойових дій абсолютно безкорисно лікують поранених. Жінок  називають сестрами милосердя,мамою. Наприклад, для мене основою милосердя є чесність, відданість та безкорисність. Ці поняття, у поєднанні між собою, зможуть дати людству надію на світле та «тверде» майбутнє. Майбутнє, в якому всі будуть впевнені у тому, що їх діти та онуки виростуть у безпеці та злагоді.

Кожен народ має свою неповторну скарбницю — рідну мову. А мова — це глибина тисячоліть, неповторна історія розвитку людства, що прийшло на цю землю творити добро. «Мова — то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги» (В. Сухомлинський). Українська мова дивує й захоплює, вона ясна й повноголоса. Та щоб володіти нею вільно, слід докладати зусиль, підвищуючи рівень власної культури. Висока мовна культура потребує великого бажання досягти рівня обізнаності. А от говорити й писати погано набагато легше. Тут не треба докладати зусиль, можна пливти за течією, опускаючись у своїй мові все нижче й нижче. Так поступово мова людини дичавіє, заростає бур'янами. Щоб із цими бур'янами боротися треба знати їх коріння і насіння. 

Багато непорозумінь виникає через мовну недбалість. Ми часто ображаємо одне одного, зовсім не бажаючи цього, а саме через невміння чітко, недвозначно висловити свою думку. Адже від того, наскільки ми точно втілюємо в слова, формулюємо свою думку, наскільки вільно володіємо мовою, залежить і те, як нас розуміють інші. 

Тож нашу скарбницю необхідно берегти і ставитися насамперед до себе вимогливо. Про мову треба дбати й плекати її, бо це дорога наша спадщина віків і поколінь. Треба зберегти й передати її наступним поколінням, але передати не покручену й понівечену, а збагачену й більш вишукану. І нашим нащадкам також належить передати й примножити неповторну красу рідного слова.