Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки вилучено)
А. Козак Бобренко на ім’я Григорій єдиний син достойної вдови.
Б. Антонімами тобто протилежними за значенням словами передають контрасти.
В. Андрій Шевченко як футболіст відомий усій спортивній Європі.
Г. Мати її родом туркменка зовсім не була схожа на казашок Приуралля.
Д. За провідника поставили геолога Сергія на прізвище Купченко​

«доля»  — дуже складний і неоднозначний термін. чи можна сформувати долю? сформувати, зліпити, як із сирої глини, своє життя. хтось упевнений, що «робить долю» сам, для іншого це карма, визначене майбутнє. тому свою роботу я назву так:   «що формує особистість людини». особистістю прийнято вважати сукупність рис характеру, які людина проявляє в різній обстановці. і чим більше таких рис, тим, як правило, цікавіше для нас ця персона. «це особистість! » — говорять про людину неординарного, упевненого в собі, що має вплив на інших людей, авторитету. на формування особистості впливає не тільки виховання й обстановка в сім’ї, але й пізніше, уже у свідомому віці, прагнення культурно розвитися, досягти якихось ідеалів, бажання бути потрібною й корисною людиною для суспільства, а може, і одержати повагу й пошану, стати знаменитим.

        саме від того, що ми хочемо одержати від життя, від запитів, і залежить наша доля. всупереч сформованій думці, що людина дорослішає до вісімнадцяти років, скажу — особистість формується протягом всього життя. і якщо говорять, що його вже ніщо не змінить, йому вже тридцять, це жахливо! адже рік у рік ми розвиваємося, збагачуємо себе новими знаннями, аналізуємо їх, якось реагуємо, а виходить, змінюємося. тобто із усього вищесказаного можу підбити підсумок, що в першу чергу людина формує свою особистість сам, а виходить, і «створює» свою долю. крім цього великий вплив має початкове виховання, перший поштовх до розвитку. з іншого боку, діють не залежні від нас обставини. як говориться, «життя кидає нас зі сторони убік». чомусь найчастіше «цікава особистість» виявляється людиною, що пережила багато прикростей і нещастя, людиною із трагічною долею й важким дитинством. це вже стає якимось стереотипом. багато підлітків упевнені, що, щоб стати зіркою, треба втекти з будинку, посваритися з усіма друзями й т.д. трагедія життя стає невід’ємним компонентом шляху до досягнення успіху або слави. і часто забувається саме головне — талант.

так, можу погодитися: нещастя загартовують людину, роблять його більше твердим і критичним, але не вони породжують талант, це речі друг від друга незалежні. долю людини формує, якщо так взагалі можна виразитися — формує, він сам й різні обставини й ситуації, у які він попадає не зі своєї вини. тобто існують два початки в долі: особисте і випадкове можна назвати його предначертанное, тому що випадки править нами або вищою закономірністю, не відомо нікому. ми маємо безпосередній вплив на долю, можемо її змінити, прагнучи до тих або інших ідеалів, досягаючи певних цілей. усе в наших руках!

Дерев*яна церква-дуже цікава архітектурна  споруда   у дрогобичі.церква ховається в тіні високих дерев.  храм являє собою квадратний  зруб нави з двома гранчастими симетрично розташованими криласами, а також шестикутні зруби бабинця й вівтаря, які прилягають до нави відповідно з заходу і сходу. усі три зруби перекриті розвиненими восьмигранними верхами з характерним бароковим вінчанням та оперезані розлогим опасанням. в цілому до складу комплексу входять будівлі святоюр’ївського храму та розташованої на південний захід від нього дзвіниці. церковне подвір’я дерев’яним парканом з брамою.ірозписи є справді унікальними, адже із зображень на стінах храму ми можемо дізнатись про тогочасні погляди українців на рай та пекло, гріхи та й навіть про моду тодішніх жителів дрогобича. нтер'єр церкви розписаний фресками.крім релігійних композицій , багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру.