Невдовзі кожен з нас має обрати фах, який має визначити долю. Як же страшно помилитися у виборі майбутньої професії! Саме цей вибір для плину нашого життя цілком може стати вирішальним. Ви помічали, як багато навколо нас халтурників і невмійків? Якщо невмійко – це той, хто чогось не вміє, але може ще колись навчитися, то халтурник – це людина, усвідомлено байдужа до своєї праці. Халтурник – це безвідповідальний і ледачий ремісник, який так і не став і вже не стане майстром. Кажуть, що майстер – це той, хто знайшов своє покликання у праці. А ще кажуть, що справжнього майстра характеризують три ознаки. Перша – це високе професійне вміння, володіння тими прийомами, які забезпечують щонайвищий рівень роботи. Друга ознака – це творче ставлення до праці, своєрідний і неповторний "почерк”. Це те, що все виконане майстром робить неповторним, а самого майстра – незамінним. І, нарешті, третьою ознакою справжнього майстра є його прагнення прислужитися людям, бути їм по-справжньому корисним. Ви можете заперечити: хіба ота корисність така вже необхідна? Навчився щось робити вправно, то й роби! Аби платили побільше. Та виявляється, все не так просто. Якщо праця майстра не є корисною людям, то й майстерність виявиться позбавленою смислу, навіть може суперечити інтересам людей, стати аморальною. Кому спаде на думку визнати майстром кишенькового злодія? Або славетного шахрая, "великого комбінатора” Остапа Бендера? Або здібного вченого – героя роману Герберта Уеллса "Людина-невидимка”, який і не думав про те, щоб його відкриття стало для людей корисним. Знайти своє покликання – значить виявити себе у праці, яка найкраще відповідала б складові душі, нахилам, здібностям. Пам’ятаєте ідею "сродної праці” Григорія Сковороди? Самим лише навчанням створити майстра неможливо. Необхідна гармонія особистості з обраною професією. Тобто відповідність того, чого людина прагне, з тим, на що ця людина спроможна. Як було б прикро поповнити собою лави узаконених дипломами немайстрів! Щоб цього не сталося, потрібно одне: правильно обрати професію, відчувши своє покликання. А для цього необхідно навчитися правильно оцінювати себе. Це тільки на перший погляд просто, а насправді – немає нічого складнішого. Отже, пізнай себе - і знайдеш своє покликання треба переказ твору дам коронку і )
Мне понравилось, как Н.В. Гоголь представил Остапа и Андрия - двух совершенно разных людей по характеру и чуствам, но из одной семьи. Остап был очень похож на отца - считал, что товарищество это самое главное, что могло быть в жизни и не прислушивался своих чуств. Андрий был противоположностью своего брата - им управляли чуства.
Также мне запомнилось, как Андрий оставался верен своей любимой до последнего своего дыхания, считая её не только своей возлюбленой, но и своей Отчизной.
Мне также запомнились слова, которые сказал Тарас Бульба: "Нет уз святее товарищества". Он считал, что друзья, товарищи самое важное, что может быть в жизни.
Также запомнилось, как Тарас Бульба убил своего сына Андрия. Этим поступком он показал, что если кто-то из его стороников предал своих товарищей, то он сразу становится предателем несмотря даже на то, что предатель это его родной сын.
Мне понравилось, как Н.В. Гоголь представил Остапа и Андрия - двух совершенно разных людей по характеру и чуствам, но из одной семьи. Остап был очень похож на отца - считал, что товарищество это самое главное, что могло быть в жизни и не прислушивался своих чуств. Андрий был противоположностью своего брата - им управляли чуства.
Также мне запомнилось, как Андрий оставался верен своей любимой до последнего своего дыхания, считая её не только своей возлюбленой, но и своей Отчизной.
Мне также запомнились слова, которые сказал Тарас Бульба: "Нет уз святее товарищества". Он считал, что друзья, товарищи самое важное, что может быть в жизни.
Также запомнилось, как Тарас Бульба убил своего сына Андрия. Этим поступком он показал, что если кто-то из его стороников предал своих товарищей, то он сразу становится предателем несмотря даже на то, что предатель это его родной сын.