НЕЗАКІНЧЕНЕ РЕЧЕННЯ 1. «Кам'яним виродком» Костя прозвали, бо він ніколи...
2. Кость пас не свою худобу, а...
3. Єдине чого не любив Кость, – ..
4. Усі вирішили, що Кость хворий на...
5. Батьком Костя вважали...
6. Кость заплакав, коли...
7. Річчю, яку підібрав хлопчик після того, як пішов пан, був...
Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість, прислів'я і приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як себе вести за життям і людьми, і роздуми над важливими вічними питаннями.
Знайомлячись з народними прислів'ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікаві людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров'я і хвороба, добро і зло, життя і смерть, про сім'ю. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину людської мудрості, яка прихована в таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів'я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі.
Объяснение:вроде норм
Объяснение:
Офіці́йно-ділови́й стиль (ОДС) або Канцеля́рський ділови́й стиль — функціональний стиль літературної мови, який унормовує оформлення ділових паперів, слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою літературності. Головна ознака офіційно-ділового стилю — офіційність.
1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об'єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.
2. Цей стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб'єктивної оцінки тощо) використовується в документах, законах і в письмових договорах.
3. Діловий текст характеризується як рівнем стандартизації мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; додаток — після керувального слова; обставинні слова — якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).
4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.