Читання в наш час не дуже популярне. Я вважаю, що це не правильно і засуджую людей які не намагаються навіть відкрити для себе цей літературний скарбник. Кожна книжка вдосконалює людини. Читаючи в першу чергу ми розвиваємо свою уяву і розширюємо свій світогляд. Книжки дають більш широке уявення про світ, ніж телебачення або інтернет. Кожна книжка - це справжня скарбничка порад, тому що на прикладі героїв твору ми вчимося не допускати багатьох помилок у повсякденному житті.
Отже, кожен хто читає, вже в певній мірі, людина розуміюча цей багатогранний світ.
-Как твои дела? Кем работаешь сейчас? Уже семья, наверное!?
-Дела потихонечку. Работаю. Хорошая должность. Я следователь в нашем РУВД. Я же после школы в академию МВД поступала. И семья есть. Уже двое детишек. Старшенький Сережка. В школу уже ходит. В первый класс. А доченька в средней группе в садике. Счастливая у нас семья. Как ваши дела? Не устали еще в школе с детьми работать?
-Как я рада слышать, что ты счастлива. Да нет, не устала. Уже 30 лет работаю. Еще пару годиков, и на пенсию. А так, все хорошо. И у мужа. И у детей моих. И у внуков. С класса то еще с кем-нибудь общаешься? Помню, вы с Денисом с садика еще дружили!? С Аленкой были не разлей вода!
-Да, общаемся. С Денисом постоянно. Он крестный сына моего. А я крестная дочурки его, Анечки. А Аленка- жена его. Вот так все и общаемся...
Читання в наш час не дуже популярне. Я вважаю, що це не правильно і засуджую людей які не намагаються навіть відкрити для себе цей літературний скарбник. Кожна книжка вдосконалює людини. Читаючи в першу чергу ми розвиваємо свою уяву і розширюємо свій світогляд. Книжки дають більш широке уявення про світ, ніж телебачення або інтернет. Кожна книжка - це справжня скарбничка порад, тому що на прикладі героїв твору ми вчимося не допускати багатьох помилок у повсякденному житті.
Отже, кожен хто читає, вже в певній мірі, людина розуміюча цей багатогранний світ.
Встреча выпускников.
-Здравствуй, Машенька.
-Здравствуйте, Марья Ивановна.
-Как твои дела? Кем работаешь сейчас? Уже семья, наверное!?
-Дела потихонечку. Работаю. Хорошая должность. Я следователь в нашем РУВД. Я же после школы в академию МВД поступала. И семья есть. Уже двое детишек. Старшенький Сережка. В школу уже ходит. В первый класс. А доченька в средней группе в садике. Счастливая у нас семья. Как ваши дела? Не устали еще в школе с детьми работать?
-Как я рада слышать, что ты счастлива. Да нет, не устала. Уже 30 лет работаю. Еще пару годиков, и на пенсию. А так, все хорошо. И у мужа. И у детей моих. И у внуков. С класса то еще с кем-нибудь общаешься? Помню, вы с Денисом с садика еще дружили!? С Аленкой были не разлей вода!
-Да, общаемся. С Денисом постоянно. Он крестный сына моего. А я крестная дочурки его, Анечки. А Аленка- жена его. Вот так все и общаемся...
И так далее...