Займенник – це самостійна частина мови. Вона вказує на предмети, ознаки предмета, кількість, проте не називає їх. Займенники відповідають на питання хто?, що?, чий? В нашій рідній мові у цієї частини мови є розряд, рід, число та відмінок. Існує 10 розрядів займенників (особові, зворотний, взаємні, присвійні, означальні, вказівні, питальні, відносні, неозначені, заперечні).
Займенник – дуже цікава частина мови, вивчати яку не легко, адже в неї чимало особливостей правопису, відмінювання, розподілу за розрядами. До того ж, займенник – досить функціональна частина мови. Вона повторює те, що було сказано попередньо, без акцентування на цьому уваги. Також ця частина мови допомагає уникати повторів та вказує на шанобливе ставлення до співрозмовника.
Текст-розповідь про займенник як частину мови:
Займенник – це самостійна частина мови. Вона вказує на предмети, ознаки предмета, кількість, проте не називає їх. Займенники відповідають на питання хто?, що?, чий? В нашій рідній мові у цієї частини мови є розряд, рід, число та відмінок. Існує 10 розрядів займенників (особові, зворотний, взаємні, присвійні, означальні, вказівні, питальні, відносні, неозначені, заперечні).
Займенник – дуже цікава частина мови, вивчати яку не легко, адже в неї чимало особливостей правопису, відмінювання, розподілу за розрядами. До того ж, займенник – досить функціональна частина мови. Вона повторює те, що було сказано попередньо, без акцентування на цьому уваги. Також ця частина мови допомагає уникати повторів та вказує на шанобливе ставлення до співрозмовника.
ми з нею(займ. + прийм. + займ.) довго в полі говорили, не чули навіть гуркоту доріг.
2. Тебе цей сад (ім.) прийняв гостинно в свою заквітчану сім’ю.
3. Чумацький (прикм.) Шлях (ім.), Стріла (ім.), Стожари (ім.) летять в розгойдані світи.
4. Павло Григорович Тичина (ім.) колись водив мене у ліс.
5. Майже три (числ.) роки (ім.) минуло від того далекого світлого дня.
6. Кожен із бійців (займ. + прийм. + ім.) знав, що небезпека (ім.) подвоїлася.
7. І його підхопили з десяток рук (ім. + ім.), сильно підкинули вгору...
8. Але дехто з учнів (займ. + прийм. + ім.) викликав у нього глибоке занепокоєння.
9. Гучне «Ура!» (вигук, перейшов в ім.) пронеслося тоді над лугами...
Пояснення:
Виділені слова підкреслюємо