Як свідчить практика, це доволі важко. У школі всіх вчать правильної української мови. Та в побуті все ж таки люди звично користуються суржиком. Ключове слово тут - звично. Як і будь-які шкідливі звички, набуті з дитинства, суржик міцно закріпився у мовній практиці як засіб усного спілкування, бо всі ми говоримо тією мовою, яку чуємо з народження. А оточення наше, на жаль, не завжди інтелігентне.
Що можна протиставити суржику? Усвідомлення того, що ви хочете, ніби вас сприймали за культурну й освічену людину. Поставивши перед собою таку мету, треба почати з того, що використовувати на практиці все те, чого навчали вчителі у школі. Можна використати спеціальні посібники, яких існує безліч, треба лише пошукати в інтернеті.
Нехай словники української мови - тлумачний, орфоепічний, орфографічний - завжди будуть у вас напохваті. Здобувши корисну звичку заглядати в словник, ви дізнаєтесь багато нового і цікавого.
Читайте українською. Такі автори, як В.Симоненко, Л.Пономаренко, О.Гончар, Є.Гуцало, В.Нестайко, Л.Вороніна, Я.Стельмах, П.Загребельний пишуть гарною літературною мовою.
Позбутися суржику - справа не одного дня. Але ж все можливо для людини з інтелектом, чи не так?
Объяснение:
Складений дієслівний присудок - це присудок, який виражається неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним словом. Допоміжними бувають:
а) дієслова стати, почати, перестати, кінчити, могти, сміти, хотіти, зволити, мусити, мати, пробувати, братися, збиратися, наміритися, заходжуватися, намагатися, уміти, зуміти; у безособових реченнях: кортіти, хотітися, бажатися, доводитися тощо;
б) іменники майстер, майстриня, митець, мастак,
в)прикметники повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний тощо;
г) сполучення слів у змозі, не в змозі, не в силі, у стані, мати силу, мати змогу, мати можливість, мати право, мати намір, дати можливість тощо;
ґ) прислівники (у безособових реченнях) треба, потрібно, слід, необхідно, доцільно, варто, можна, важко, легко, приємно, гарно, любо, гріх, сором, жаль, пора тощо.
Як свідчить практика, це доволі важко. У школі всіх вчать правильної української мови. Та в побуті все ж таки люди звично користуються суржиком. Ключове слово тут - звично. Як і будь-які шкідливі звички, набуті з дитинства, суржик міцно закріпився у мовній практиці як засіб усного спілкування, бо всі ми говоримо тією мовою, яку чуємо з народження. А оточення наше, на жаль, не завжди інтелігентне.
Що можна протиставити суржику? Усвідомлення того, що ви хочете, ніби вас сприймали за культурну й освічену людину. Поставивши перед собою таку мету, треба почати з того, що використовувати на практиці все те, чого навчали вчителі у школі. Можна використати спеціальні посібники, яких існує безліч, треба лише пошукати в інтернеті.
Нехай словники української мови - тлумачний, орфоепічний, орфографічний - завжди будуть у вас напохваті. Здобувши корисну звичку заглядати в словник, ви дізнаєтесь багато нового і цікавого.
Читайте українською. Такі автори, як В.Симоненко, Л.Пономаренко, О.Гончар, Є.Гуцало, В.Нестайко, Л.Вороніна, Я.Стельмах, П.Загребельний пишуть гарною літературною мовою.
Позбутися суржику - справа не одного дня. Але ж все можливо для людини з інтелектом, чи не так?