НУ,КТО НИБУДЬ , ОЧЕНЬ
НОМЕР 143

Довженко(Власна назва - прізвище)! Як багато сплелося(ненаголошена "е", перевірочне слово "заплЕтений") в цьому(буквосполучення -ьо-) слові, у звучному прізвищі(словникове слово) митця. Ми вимовляємо(закінчення -ємо, особова форма дієслова, 1 дієвідміна, теперішнього часу, множини) це прізвище, і перед нами постає на диво красива, струнка людина, ясноока(подвоєна -о-, збіг голосних у складному слові), кристально чиста і натхненна(продовжена "н", суфікс -енн-). Які він залишив по собі кінокадри(складне слово), новели(слово іншомовного походження), повісті і щоденники(подвоєна "н", збіг приголосних кореня і суфікса) – щирі сповіді власного серця!

Слово... Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя. 
Щастя і горе, радість і смуток — усе може бути в одному слові. І єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що закладаються в цьому слові. 
Слово одне, а бач, що воно може. Та все ж людина придумала слова не для зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. Тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова, і злоба, як хвороба, відступить. Шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше.