Заволікалося хмарами небо, кидаючи на землю чорні тіні та купаючи ними придорожні дуби, і вони докірливо стогнали, як дідугани-невільники у ярмлені хижою рукою. Заволікалося - дієслово,хмарами - іменник,кидаючи - дієприслівник,на - прийменник,землю-іменник,чорні-прикметник,тіні-іменник,та-сполучник,купаючи-дієприслівник,ними-займенник,придорожні-прикметник,дуби-іменник,і-сполучник,вони-займенник,докірливо-прислівник,стогнали-дієслово,як-сполучник,дідугани-іменник,невільники-прикладка,у-прийменник,ярмлені-мменник,хижою-прикметник,рукою-іменник. граматична основа:1-заволікалося небо,2-вони стогнали (розповідне,неокличне,складне:1-двоскладне речення,2-двоскладне.р,;ускладнене дієприслівниковим зворотом
Осінь. Чудова пора, яку так люблять описувати поети. Пофарбовані у яскраві кольори дерева, легкий вітерець, що гойдає гіллям, наче заколисуючи його. Але інколи вітер, ніби пустуючи, налітає на дерева, і зриває з них листя, щедро встеляючи ним землю під ногами. Жоден художник у світі не може передати всю палітру кольорів, що є у цього килима. Жоден композитор не може передати неповторний шепіт листя під нашими ногами. Несподівано закінчилося тепле літо. Небо стало сіре і похмуре. Сонце все частіше ховається за сиві хмари. Дерева вбралися у яскраві шати. Час від часу пустотливий вітер зриває листки із дерев і жбурляє їх на землю. Один такий листок раптом залетів до мене у відкриту кватирку. Це осінь постукала до мене у вікно.
Заволікалося - дієслово,хмарами - іменник,кидаючи - дієприслівник,на - прийменник,землю-іменник,чорні-прикметник,тіні-іменник,та-сполучник,купаючи-дієприслівник,ними-займенник,придорожні-прикметник,дуби-іменник,і-сполучник,вони-займенник,докірливо-прислівник,стогнали-дієслово,як-сполучник,дідугани-іменник,невільники-прикладка,у-прийменник,ярмлені-мменник,хижою-прикметник,рукою-іменник.
граматична основа:1-заволікалося небо,2-вони стогнали
(розповідне,неокличне,складне:1-двоскладне речення,2-двоскладне.р,;ускладнене дієприслівниковим зворотом