Інтернет сьогодні скрізь: у кожному будинку, офісі, в мобільному телефоні. Зручність користування цим винаходом цивілізації є простою та доступною майже кожному студентові, працівникам розумової праці та і багатьом іншим громадянам.
Різноманітні пошукові системи пропонують користувачам усіляк сортування, фільтрації та пошуку необхідної інформації. На перший погляд, це зручно, значно скорочує час на пошуки важливої інформації.
Але давайте розберемося, чим ми платимо за ці зручності та й чи такими вже достовірними є інформаційні джерела, викладені на сайтах в Інтернеті.
У минулі часи поява локальної мережі в інституті та підключення її до «всесвітньої павутини» викликала у мене, тодішнього студента, захоплення і подив. Передача інформації на величезні відстані займала усього декілька секунд. Доступність до всіх світових сайтів відкривала величезні можливості в пізнанні світу та спілкуванні з людьми з інших континентів Земної кулі.
Зручність та заощадження часу на пошуки потрібної інформації не йшла ні в яке порівняння з подібним пошуком у бібліотеці з її численними каталогами й різними незручностями, пов’язаними з копіюванням цієї інформації. Не виходячи з дому, кожен, здавалося б, міг мати доступ до будь-яких знань, якими «переповнений» Інтернет.
Але, як відомо, такий безкоштовний обсяг інформації, як сир в мишоловці, задарма у світі грошей і споживчих стосунків суспільства підкладений не буде. Яка каверза ховається за всією цією «зручністю»? Яку ціну ми платимо за нашу лінь та небажання ходити й працювати з книгами до бібліотек? І наскільки точною та «важливою» є та інформація, яку ми знаходимо в павутині всесвітньої мережі?..
1.А.Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за до підрядного сполучника або сполучного слова.
2.В. Хто, куди, котрий, скільки.
3.Б) означальні, з’ясувальні, обставинні;
4.В. Коли бачиш своїх ровесниць постарілими, мимоволі більше придивляєшся і до своєї власної персони…(Л. Тараненко).
5.А.Спершу гадала, що вчувся гуркіт мотору (Л. Тараненко).
6.Г. Я подумала, що у вчителя не повинно бути подібних помилок, якщо він хоче користуватися хоч яким-небудь авторитетом в учнів…(Л. Тараненко).
7.А. Має початись вознесіння сон-трави з-під опалого листя й сухого галуззя в лісі, вознесіння пролісків, чиї пелюстки схожі на лапаті сніжинки недавньої зими, вознесіння рясту, що наче позичить собі кольору в небесної далечини (Є. Гуцало).
8.Г. Немає правильної відповіді.
(Склоняюсь больше к этому варианту, но точно не знаю)
9.А. Лесі теж кортіло вибігти, погратися з дітворою, з котрою через погану погоду давно не стрічалася, або просто стати і дивитись, як кружляють у повітрі й нечутно падають на землю, на дахи будинків, на луг і річку легенькі зірчасті сніжинки
(М. Олійник).
10.А. А вечорами будеш уголос книжки читати, бо хоч і гарно мені влітку на безлюдді, та взимку так сумую, як дзвін без серця (М. Стельмах).
Інтернет сьогодні скрізь: у кожному будинку, офісі, в мобільному телефоні. Зручність користування цим винаходом цивілізації є простою та доступною майже кожному студентові, працівникам розумової праці та і багатьом іншим громадянам.
Різноманітні пошукові системи пропонують користувачам усіляк сортування, фільтрації та пошуку необхідної інформації. На перший погляд, це зручно, значно скорочує час на пошуки важливої інформації.
Але давайте розберемося, чим ми платимо за ці зручності та й чи такими вже достовірними є інформаційні джерела, викладені на сайтах в Інтернеті.
У минулі часи поява локальної мережі в інституті та підключення її до «всесвітньої павутини» викликала у мене, тодішнього студента, захоплення і подив. Передача інформації на величезні відстані займала усього декілька секунд. Доступність до всіх світових сайтів відкривала величезні можливості в пізнанні світу та спілкуванні з людьми з інших континентів Земної кулі.
Зручність та заощадження часу на пошуки потрібної інформації не йшла ні в яке порівняння з подібним пошуком у бібліотеці з її численними каталогами й різними незручностями, пов’язаними з копіюванням цієї інформації. Не виходячи з дому, кожен, здавалося б, міг мати доступ до будь-яких знань, якими «переповнений» Інтернет.
Але, як відомо, такий безкоштовний обсяг інформації, як сир в мишоловці, задарма у світі грошей і споживчих стосунків суспільства підкладений не буде. Яка каверза ховається за всією цією «зручністю»? Яку ціну ми платимо за нашу лінь та небажання ходити й працювати з книгами до бібліотек? І наскільки точною та «важливою» є та інформація, яку ми знаходимо в павутині всесвітньої мережі?..
1.А.Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за до підрядного сполучника або сполучного слова.
2.В. Хто, куди, котрий, скільки.
3.Б) означальні, з’ясувальні, обставинні;
4.В. Коли бачиш своїх ровесниць постарілими, мимоволі більше придивляєшся і до своєї власної персони…(Л. Тараненко).
5.А.Спершу гадала, що вчувся гуркіт мотору (Л. Тараненко).
6.Г. Я подумала, що у вчителя не повинно бути подібних помилок, якщо він хоче користуватися хоч яким-небудь авторитетом в учнів…(Л. Тараненко).
7.А. Має початись вознесіння сон-трави з-під опалого листя й сухого галуззя в лісі, вознесіння пролісків, чиї пелюстки схожі на лапаті сніжинки недавньої зими, вознесіння рясту, що наче позичить собі кольору в небесної далечини (Є. Гуцало).
8.Г. Немає правильної відповіді.
(Склоняюсь больше к этому варианту, но точно не знаю)
9.А. Лесі теж кортіло вибігти, погратися з дітворою, з котрою через погану погоду давно не стрічалася, або просто стати і дивитись, як кружляють у повітрі й нечутно падають на землю, на дахи будинків, на луг і річку легенькі зірчасті сніжинки
(М. Олійник).
10.А. А вечорами будеш уголос книжки читати, бо хоч і гарно мені влітку на безлюдді, та взимку так сумую, як дзвін без серця (М. Стельмах).
Как-то так...