Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение:
Прийшла чарівниця зима. У засніженому саду тихо , мляво . Чуєш : « Пінь – пінь , чержж ! » Це кричать птахи . Дзвінко , голосно . А потім так само проспівала : « Пили -пили- пили ! Ци -ци -ци -пі ! Ін -ча -ін -ча ! »Так звучить пісня синички . Але виразно чути й інша пісенька : « Чет- че! Пі -ю- ті ! Чи-чи – чи-чи »! Так співає чечітка . Обидві птахи сноровисто бігають по гілках . Синиця і влітку живе в саду , а чечітка прилітає тільки на зиму. Але це не заважає їм дружно жити і радіти сонячному зимового дню. Птахи – друзі саду . Вони вишукують шкідників на деревах і чагарниках і знищують їх у великій кількості. Це, мабуть , найкорисніші для лісу птиці – рухливі , спритні . Вони харчуються переважно комахами . Роздовбувати кору дерев , шукають і знаходять личинок шкідників. Синиці дуже прив’язуються до людей. У нашій країні широко поширена велика синиця , галка , московка . Найбільшу користь для саду приносить перша з них. Це осілий птах , що кочує лише частково. Гніздитися вона починає рано , коли ще лежить сніг і б’ють морози . Тому гніздо робить дуже тепле , вибираючи для нього місце в дуплах дерев , в щілинах колод дерев’яних будинків. Синиці завжди знаходяться в русі , але в холодну пору року не завжди здатні прогодуватися .. Тому багато їх гине від голоду і холоду. До перезимувати синичка просто – потрібно робити в годівниці і не забувати насипати в них корм. Годівниці можна робити різні , але хочеться , але хочеться , щоб у них були автоматичні годівниці , в які сніг не потрапляє. Зерно в них висипають відразу на 5 – 6 днів і навіть десять днів. Корм в такій годівниці не псується. Від того , як добре ми до синичка та іншим зимуючим поруч з нами птахам , залежить урожай плодових дерев у наших садах. Та й просто знати , що зробив добру справу , не дав загинути птахам , дуже приємно.
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение: