нужно Підкресліть відокремлені означення, розставте розділові знаки.
1.Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.
2. Лірична пісня це безмежне поле засіяне зернами історії і заквітчане людськими надіями.
3.Зворушений вітром ковиль сріблясто хвилювався довкола
При словозміні та словотворенні (при відмінюванні слів і утворенні нових) відбувається:
1. Чергування приголосних г, к, х з ж, ч, ш: у кличній формі: юнак — юначе, козак — козаче, друг — друже, луг — луже;
у дієслівних формах: кликати — кличу, берегти — бережу, колихати — колишу, ткати — тчу;
в іменникових формах: вухо — вушей, око — очей; при творенні слів: рука — ручка, нога — ніжка, книга — книжка, друг — дружба, знак — значок, міх — мішок, берег — побережжя, всякий — всячина, рука — рушник, жінка — жіночий, пісок — піщаний, запах — запашний, пастух — пастушка, Ольга — Ольжин, сміх — смішний — смішити, рух — рушати, ворог — ворожий, гнати — жену, тітка — тітчин.
Відповідь:
Повітря, на ароматах горобини й мокрого листя(дієприкметниковыйзворот), приємно дурманить голову. Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинана волошками( дієприкметниковый заворот). Безмежний степ, укритий снігом(дієприкметниковый заворот), спав. Коровай - обрядовый хліб, поширений серед багатьох слов'янских народів(дієприкметниковий заворот). Колос, викупаний сонцем(дієприкметниковий заворот), вклоняється мені. Непорушно стоять дерева, зогорнені в сутінь, рясно вкриті кра росою( дієприкметниковый зворот). Любов до Вітчизнини починається з любові до берізки біля рідної Хати, до стежини на городі, втоптаної дитячими ногами(дієприкметниковий заворот). Біля горба було невелике озерце, сховане в заростях лози(дієприкметниковий заворот), з берегами, заросли осокою
Пояснення: