Ось ранок, ясний(означення) і погожий(означення) ранок після короткої(означення) ночі. Зірочки кудись зникли- пірнули в синю(означення) безодню блакитного(означення) неба. Край його горить- палає рожевим(означення) вогнем, червонуваті(означення) хвилі ясного(означення) світла миготять серед темноти, понад степом віє її останнє зітхання. Положисті(означення) балки дрімають серед темної(означення) тіні, а високі(означення) могили виблискують срібною(означення) росою.Піднімається сизий(означення) туман і легесеньким(означення) димком, чіпляючись за рослину, стелиться по землі.
Частина мови усіх означень - прикметник. Тому над кожним означенням напишеш "прикметник". Означення підкреслюються хвилястою лінією .
Жили собі в країні знань дві частини мови Іменник та Прикметник. І були вони добрими друзями. В кожного була своя роль, своє значення в українській мові.
Та якось, одного разу вирішив Прикметник, що він головніше від Іменника. Образився Іменник і вони посварилися.
Зовсім погано стало Прикметнику без Іменника, зрозумів він свою помилку.
І пішов до Іменника просити пробачення.
Прийшов до нього іменник вибач мене я більше так не буду, ну добре сказав іменник.
Ось ранок, ясний(означення) і погожий(означення) ранок після короткої(означення) ночі. Зірочки кудись зникли- пірнули в синю(означення) безодню блакитного(означення) неба. Край його горить- палає рожевим(означення) вогнем, червонуваті(означення) хвилі ясного(означення) світла миготять серед темноти, понад степом віє її останнє зітхання. Положисті(означення) балки дрімають серед темної(означення) тіні, а високі(означення) могили виблискують срібною(означення) росою.Піднімається сизий(означення) туман і легесеньким(означення) димком, чіпляючись за рослину, стелиться по землі.
Частина мови усіх означень - прикметник. Тому над кожним означенням напишеш "прикметник". Означення підкреслюються хвилястою лінією .
Объяснение:
Жили собі в країні знань дві частини мови Іменник та Прикметник. І були вони добрими друзями. В кожного була своя роль, своє значення в українській мові.
Та якось, одного разу вирішив Прикметник, що він головніше від Іменника. Образився Іменник і вони посварилися.
Зовсім погано стало Прикметнику без Іменника, зрозумів він свою помилку.
І пішов до Іменника просити пробачення.
Прийшов до нього іменник вибач мене я більше так не буду, ну добре сказав іменник.
І потім вони знову стали кращими друзями.