-Ось вже і осінь.Така золота. -Еге ж.Така гарна і мрійлива пора року. -А ти любиш осінні квіти? -Так,адже вони останні в році.Айстри завжди меня веселять своїми кольорами.Чи ти любиш осінь взагалі? -Навіть не знаю.Я люблю чарівні листопади, осінні свята,легку прохолоду.Але ненавиджу коли йдуть дощі і на вулиці брудно,скрізь грязь(не знаю на укр). -Я люблю перший дзвоник.Коли всі у формі,з квітами йдуть отримувати знання.А ти? -Можливо,але я не люблю ходити до школи.Особливо виконувати домашні завдання. -Але це знадобиться у житті.Вибач,але я маю поспішати.Удачногодня.Бувай -дякую.Бувай
ответ:Коли я вперше почула її пісні, то одразу закохалася в них. І коли мені, ще школярці тоді, сказали, що співає американка – я не повірила. Вслухалася в її тонкий, чистий та прозорий голос, і лише легкий акцент видавав закордонну співачку. Творчість Квітки не перестає дивувати мене й сьогодні, кожного разу я відкриваю її по-новому, а її пісня надихає. У ній все – ліричність та емоційність, глибина і проникливість, життєва мудрість, якась первісна гармонія і спокій. Тут немає пафосу і позірної риторичності. Її голос звучить плавно, без напруги і надмірності, але в ньому повно життєвої сили і крику душі. А коли слухаєш її пісні, то завжди відпочиваєш і наповнюєшся почуттям любові й… туги, немов наслідуючи символічні слова пісні «Два кольори», де любов і журба завжди поряд. Навіть весела пісня у неї звучить тужливо-сумно. У цих піснях – вся Квітка Цісик, емоційна, сильна, вольова. Ця сила духу передається всім, і її голос неможливо не слухати. Якась космічна скорбота і туга, яка так властива українському народу, розлита у її піснях.
-Еге ж.Така гарна і мрійлива пора року.
-А ти любиш осінні квіти?
-Так,адже вони останні в році.Айстри завжди меня веселять своїми кольорами.Чи ти любиш осінь взагалі?
-Навіть не знаю.Я люблю чарівні листопади, осінні свята,легку прохолоду.Але ненавиджу коли йдуть дощі і на вулиці брудно,скрізь грязь(не знаю на укр).
-Я люблю перший дзвоник.Коли всі у формі,з квітами йдуть отримувати знання.А ти?
-Можливо,але я не люблю ходити до школи.Особливо виконувати домашні завдання.
-Але це знадобиться у житті.Вибач,але я маю поспішати.Удачногодня.Бувай
-дякую.Бувай
ответ:Коли я вперше почула її пісні, то одразу закохалася в них. І коли мені, ще школярці тоді, сказали, що співає американка – я не повірила. Вслухалася в її тонкий, чистий та прозорий голос, і лише легкий акцент видавав закордонну співачку. Творчість Квітки не перестає дивувати мене й сьогодні, кожного разу я відкриваю її по-новому, а її пісня надихає. У ній все – ліричність та емоційність, глибина і проникливість, життєва мудрість, якась первісна гармонія і спокій. Тут немає пафосу і позірної риторичності. Її голос звучить плавно, без напруги і надмірності, але в ньому повно життєвої сили і крику душі. А коли слухаєш її пісні, то завжди відпочиваєш і наповнюєшся почуттям любові й… туги, немов наслідуючи символічні слова пісні «Два кольори», де любов і журба завжди поряд. Навіть весела пісня у неї звучить тужливо-сумно. У цих піснях – вся Квітка Цісик, емоційна, сильна, вольова. Ця сила духу передається всім, і її голос неможливо не слухати. Якась космічна скорбота і туга, яка так властива українському народу, розлита у її піснях.
Объяснение: