Безсумнівно, кожен з нас хоч раз у житті замислювався: а що ж таке щастя… Думаю, воно залежить від багатьох факторів. Я переконана, що для щастя людині необхідні любов і шана, відчуття своєї корисності й потрібності для рідних, близьких, суспільства.
По-перше, людина, яка безкорисливо допомагає тим, хто цього потребує, легше справляється зі стресовими ситуаціями й навіть живе довше, ніж інші.
Про це свідчать різні наукові дослідження. Наприклад, Майкл Поулін з Університету Буффало вважає, що благородні люди живуть довше за інших. Такий висновок науковець зробив на підставі вивчення поведінки близько тисячі осіб, життя яких він аналізував. У результаті дослідження виявилося, що ті люди, які допомагали безкорисливо іншим, рідше помирали внаслідок стресових ситуацій. Майкл переконаний, що, турбуючись про рідних, переймаючись проблемами суспільства, та чи іінша особа менше схильна до депресій, легше долає перешкоди й частіше відчуває себе щасливою.
По-друге, допомагаючи іншим, людина усвідомлює свою суспільну цінність, знаходить сенс життя.
На згадку спадає Божий чоловік – персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Його сутність визначає дух, а не шлунок. Божий чоловік лікував хворих зіллям і молитвою, викупляв з полону козаків. Цей герой відзначається високою свідомістю, він спонукає інших замислюватися над сенсом свого життя.
Отже, безкорислива турбота про благополуччя інших, самовідданість приносять велику користь людині, яка прагне до щасливого життя.
Звісно, що ідеал учителя у кожного студента буде свій, і можна бути певним, що той ідеал в принципі недосяжний. Але ідеальний образ вчителя кожного окремого студента в будь-якому випадку буде наділений рисами, характерними для уявлень цього образу великої кількості студентів. Це і буде узагальненим ідеальним образом учителя.
Учитель – це покликання, учительство – це служіння, а не праця. Тому вчитель має працювати не ради заробітку, не для виживання чи прожитку, а для виконання своєї місії на землі. Тому ідеальний учитель - це такий, для якого вчительство - сенс життя. Його вища користь - бути затребуваним, бажати й уміти віддаватись процесу, не очікуючи нічого натомість.
Справа вчителя – учити, а справа суспільства – дати вчителю гідні кошти для існування. І більше не будемо до цього повертатись. Ідеальний учитель ніколи не є найяскравішим. Він узагалі не повинен бути яскравим, бо він тільки передає через себе послання учню. Ідеальний учитель не може бути взагалі, він може бути для конкретної людини. І для кожної людини образ цей розрізнений, причому розрізняється цей образ і в різні періоди життя окремої людини. Але все ж таки ідеальний учитель в потрібний момент дає поштовх до розвитку, це той, хто примушує бути уважним, активним, живим.
Ідеальний учитель розуміє, що він не вставить учню свій мозок і не проживе за учня його життя, а тому доблесть учителя – зробити учня самостійним, відповідальним, стійким до життєвих випробувань. Він покаже цінність кожної дитини. Він проявить її цікавість і потрібність, а значить – розів'є індивідуаальні якості учня, задає напрямок розвитку, але враховує властивості дитини. Учитель обов'язково повинен знати дитячу психологію, розуміти душу дитини і вміти ставити собі запитання: «А чи завжди я правий?» Якщо вчитель байдужий до внутрішнього світу дитини, до її переживань, йому не місце в школі, інституті чи в іншихз закладах, навіть якщо він чудово знає свій предмет.
Отже, хороший вчитель має бути зразком вихованості і культури поведінки; грубість крики, образи в школі чи в інституті недопустимі. Мені важко також представити собі вчителя, погано володіє культурою мови, що не вміє грамотно висловити свої думки. Ось на мою думку мій ідеал учителя.
Безсумнівно, кожен з нас хоч раз у житті замислювався: а що ж таке щастя… Думаю, воно залежить від багатьох факторів. Я переконана, що для щастя людині необхідні любов і шана, відчуття своєї корисності й потрібності для рідних, близьких, суспільства.
По-перше, людина, яка безкорисливо допомагає тим, хто цього потребує, легше справляється зі стресовими ситуаціями й навіть живе довше, ніж інші.
Про це свідчать різні наукові дослідження. Наприклад, Майкл Поулін з Університету Буффало вважає, що благородні люди живуть довше за інших. Такий висновок науковець зробив на підставі вивчення поведінки близько тисячі осіб, життя яких він аналізував. У результаті дослідження виявилося, що ті люди, які допомагали безкорисливо іншим, рідше помирали внаслідок стресових ситуацій. Майкл переконаний, що, турбуючись про рідних, переймаючись проблемами суспільства, та чи іінша особа менше схильна до депресій, легше долає перешкоди й частіше відчуває себе щасливою.
По-друге, допомагаючи іншим, людина усвідомлює свою суспільну цінність, знаходить сенс життя.
На згадку спадає Божий чоловік – персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Його сутність визначає дух, а не шлунок. Божий чоловік лікував хворих зіллям і молитвою, викупляв з полону козаків. Цей герой відзначається високою свідомістю, він спонукає інших замислюватися над сенсом свого життя.
Отже, безкорислива турбота про благополуччя інших, самовідданість приносять велику користь людині, яка прагне до щасливого життя.
Объяснение:
ответ ниже
Объяснение:
Твір «Мій ідеал учителя»
Звісно, що ідеал учителя у кожного студента буде свій, і можна бути певним, що той ідеал в принципі недосяжний. Але ідеальний образ вчителя кожного окремого студента в будь-якому випадку буде наділений рисами, характерними для уявлень цього образу великої кількості студентів. Це і буде узагальненим ідеальним образом учителя.
Учитель – це покликання, учительство – це служіння, а не праця. Тому вчитель має працювати не ради заробітку, не для виживання чи прожитку, а для виконання своєї місії на землі. Тому ідеальний учитель - це такий, для якого вчительство - сенс життя. Його вища користь - бути затребуваним, бажати й уміти віддаватись процесу, не очікуючи нічого натомість.
Справа вчителя – учити, а справа суспільства – дати вчителю гідні кошти для існування. І більше не будемо до цього повертатись. Ідеальний учитель ніколи не є найяскравішим. Він узагалі не повинен бути яскравим, бо він тільки передає через себе послання учню. Ідеальний учитель не може бути взагалі, він може бути для конкретної людини. І для кожної людини образ цей розрізнений, причому розрізняється цей образ і в різні періоди життя окремої людини. Але все ж таки ідеальний учитель в потрібний момент дає поштовх до розвитку, це той, хто примушує бути уважним, активним, живим.
Ідеальний учитель розуміє, що він не вставить учню свій мозок і не проживе за учня його життя, а тому доблесть учителя – зробити учня самостійним, відповідальним, стійким до життєвих випробувань. Він покаже цінність кожної дитини. Він проявить її цікавість і потрібність, а значить – розів'є індивідуаальні якості учня, задає напрямок розвитку, але враховує властивості дитини. Учитель обов'язково повинен знати дитячу психологію, розуміти душу дитини і вміти ставити собі запитання: «А чи завжди я правий?» Якщо вчитель байдужий до внутрішнього світу дитини, до її переживань, йому не місце в школі, інституті чи в іншихз закладах, навіть якщо він чудово знає свій предмет.
Отже, хороший вчитель має бути зразком вихованості і культури поведінки; грубість крики, образи в школі чи в інституті недопустимі. Мені важко також представити собі вчителя, погано володіє культурою мови, що не вміє грамотно висловити свої думки. Ось на мою думку мій ідеал учителя.