Оберіть рядок, у якому правильно подані сполучення числівника з іменником:
а) два з половиною кілометри, три чверті години, півтора роки;
б) три з чвертю літри, п'ятдесят два випускники, тридцять чотири юристи;
в) півтора кілограма, обидва маркетолога, трьохсот чотирьох відвідувачів;
г) три громадянина, сорок два менеджери, ста дев’яносто двох запитів.

Т. Г.Шевченко з’явився у моєму житті, коли я була маленькою. Читала твори великого поета – і все більше переконувалася, що Тарас Григорович Шевченко – незвичайна людина. Його талант, любов до рідного краю, вболівання за долю українського народу, ненависть до гноблення тривожили мою душу. Т. Шевченко став для мене духовним наставником. Я захоплююся його „Кобзарем”, який відкрив переді мною картини минулого кріпацького життя, викликав сльози співчуття. Саме завдяки цій книжці я зрозуміла трагедію українського народу з його вічним прагненням до свободи.

Твори поета легко зрозуміти, бо в кожному можна відчути часточку Кобзаревої душі. Затамувавши подих, читала баладу „Причинна”, уявляла, як „ реве та стогне Дніпр широкий…”, місячну буряну ніч, чула крики сичів і бачила змучену чеканнями дівчину. Вона згубила найдорожче у своєму житті – коханого і тепер страждає, втративши сенс життя. Героїня постає перед нами безсилою, тендітною, ніжною істотою, яка залишається одна у всьому світі наодинці зі своїм горем та переживаннями. Уже в цій баладі відчувається фольклорний тип мислення Шевченка, тісний зв'язок з народом. Збурений Дніпро – то символ боротьби поневоленої української нації за свою свободу, символ України. Композитором Данилом Крижанівським створена пісня „Реве та стогне Дніпр широкий…”, яка стала одним із національних гімнів України.

Справжнім шедевром лірики поета справедливо вважають вірш „Садок вишневий коло хати”, який з’явився як результат ностальгії Т.Шевченка за рідним краєм, земляками, піснями. Автор змальовує вимріяну ним гармонію краси і природи, людини і мистецтва, радості життя у взаємній любові. Вишня і соловейко як уособлення української садиби, сім’ї, кохання зачаровує читача. Відчувається непідкупна любов Т.Шевченка до сільської хати, яка є одвічним оберегом великої української родини.

Ка заснула в берегах. Розповідь.

         Ще зовсім недавно дорослі та діти бігли купатися на річку. А зараз вона заснула в берегах.

      Закінчилось зелене літо, понесло із собою тепло. Рання осінь позолотила дерева та траву. Пізня осінь зробила дерева голими, а траву почорнілою та сухою. Зима білим покривалом встелила береги. А тепер добралась до води. Закликала на до мороз та віхолу. Не ли вони річкових мешканців. Замели снігом її береги та міцною кригою скували її води. Не хлюпочеться річечка, не грає своїми хвильками. Завила хурделиця. Заснула під важким льодовим тягарем. Дорослі та діти прийшли на берег річки, щоб до мешканцям. І вже завиднілися ополонки.

      Та ні дитячий шум, ні розмови дорослих не розбудять річку. Аж до весни вона дивитиметься сни. Поки перше тепле сонячне проміння не розбудить її.