Очень балов
розподілити дієслова на п'ять груп залежно від їхньої форми
Граючись, сміюся, іхати, зібрано, зеленіє, зрубаний, нагороджений, вивчатиму, перекрито, росте, розказати, співаючи, прийти,зайшовши,підписано,думати,засіяний, пишучи,прочитаний.
Під доброчинністю ми зазвичай розуміємо безоплатну добровільну до ншим людям або братам нашим меншим. Ця до може носити як матеріальний, так і будь-який інший характер.
Українські люди, маючи чуйну душу, завжди були схильні до доброчинності. Навіть у язичницькі часи наші пращури безоплатно дбали про своїх старих і хворих близьких.
Сьогодні у нашій країні існує багато благодійних фондів, що надають цільову до нужденним. «Бджілка», «Корпорація монстрів», «Карітас Одеса УГКЦ» — ось назви лише деяких благодійних фондів Одеси.
На мою думку, у сучасної людини, якщо вона цього дійсно хоче, завжди є можливість зайнятися доброчинністю. Вона може надати адресну матеріальну до хворій дитині, взяти тварину з благодійного ярмарку, відвідати благодійний бал або стати учасником відповідного забігу.
Чи можна якось виміряти доброчинність? Напевно, ні, адже було б неправильно робити висновок про доброту людини з огляду на суму її пожертвувань. Чому? Тому що у різних людей різні фінансові можливості. Одна й та сама сума внеску у благодійний фонд для однієї людини — величезні гроші, а для іншої — незначні, тобто сущі копійки.
Я вважаю, що показником доброчинності людини є щирість її намірів та готовність поділитися останнім з тими, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Навіть не маючи зайвих грошей, кожен з нас може допомагати іншим, займаючись волонтерською діяльністю. Наприклад, відвідувати лікарні, шпиталі, хоспіси, дитячі будинки. Або хоча б відносити непотрібні речі до спеціальних організацій.Отже, сьогодні для доброчинності відкриті всі двері. І це просто чудово, адже чим більше ми робимо добрих вчинків, тим краще стає світ.
Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний – чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива.
Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг.
Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.
Объяснение: