ОЧЕНЬ НАДО У чужину йдучи взяв я жменю зілля
і горсточку пісень і жмут цілющих слів
2. А тиша доторкаючись чола мені шепоче дивні
небилиці
3. Печаль пташина
в душу залетіла знайшовши вирій у душі моїй
4. Вітрів узявши довгі мітли осінні дні по світу йдуть
5. Напнувши червону
хустину світанок
проходить лугами
6. Он ліс знімає золотистий бриль прощаючись із відлетілим літом
7. Витри піт солоний із чола і трудись забувши про утому
ДЕ ТУТ ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ ЯК ЧЛЕН РЕЧЕННЯ ​

Н. тридцять висим
р. тридцяти( тьох) восьми( висьмох)
д. тридцяти( тьом) восьми( висьмом)
з. тридцять( тьох) висим( ( висьмох)
о. тридцятьма( тьома) висьмома
м. на тридцяти( тьох) восьми( висьмох)

н.двисти сорок три
р.двохсот сорока трьох
д.двомстам сорока трьом
з. двисти сорок три трьох
о. двомастами сорока трьома
м. на двохстах сорока трьох

н.тисяча сто шистдесят сим
р. тисячи ста ШИСт десяти( тьох) семи( симох)
д. тисячи ста ШИСт десяти( тьом) семи( симом)
з. тисячу сто шистдесят( тьох) сим( симох)
о. тисячею ста шистдесятьма( тьома) симома
м. на тисячи ШИСт десяти( тьох) семи( симох)

Ось і перший день зими. осінь-красуня, віддала землю у володіння зими. сніг пішов тільки під вечер.зранку вже відчувалося крижаний подих йі величності. сніг лежав ніби ковдра. він гарно та яскраво блистів під сонцям. але під снігом ще було видно зелену травичку , та опавше листя. діти дуже зраділи зимі,тому що у цю пору року є багато чарівних та казкових свят. як гарно коли місяць заглядує у твое вікно, і сніг мерехтить разноманітними барвами. у такі вечори гарно сидіти біля вікна та читати улюблену книу.