Коли тільки наближаєшся до лаври, бачиш велику кількість віруючих людей. Наприклад, нам зустрівся цілий натовп жінок у хустинках (бо в церкву та святі місця їм слід ходити з покритою головою). Нам, чоловікам, можна ходити по лаврі у будь-якому вигляді, а жінкам — тільки в хустинках та спідницях. Я запитав батьків, чому саме так, але вони цього не знали.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-opis-kiyevo-pecherskoyi-lavriтут і типові мешканці — монахи та священики, яких дуже-дуже багато. Усі вони вдягнуті у довге чорне вбрання, ряси. Всі чоловіки-священики мають бороди.
Найдивніше місце у лаврі — печери зі святими мощами. Є печери з назвою Ближні: глибокі та з довгим шляхом, а є печери Дальні — з коротким шляхом. У печерах темно та мало свіжого повітря. Всі ходять туди зі свічками, якими освітлюють свій шлях. Прохід по печерах вузький та тісний — там навіть двом людям неможливо розійтися.
Природа — це те, від чого залежить наше здоров’я і добробут душі. Вона споконвіку підтримувала життя і давала волю на пізнання навколишнього світу. Величезна кількість живих істот допомагає екосистемі існувати. Природа оточує нас всюди, тому необхідно її зберігати в максимально первозданному вигляді. Чари природи великі. В сірі робочі будні людина не помічає цієї краси, адже турботи заповнюють все наше дозвілля. Іноді ми можемо стикнутися з нею, виїжджаючи на природу. Навесні необхідно виїжджати до парку або лісу та обмазувати стовбури дерев, рятуючи їх від комах. Влітку можна насолоджуватися чистотою річки або озера, радіти яскравому сонцю та запашним ягодам. А восени ігати за перетворенням зеленого лісу в чудовий різнокольоровий колорит. Можна збирати гриби, робити заготівлі корисних овочів на зиму. Зимова природа теж по-своєму хороша. Весело та приємно скотитися з гори на санках, покататися на лижах або просто поліпити снігову бабу. Звуки хуртовини та хрускоту снігу переносять нас у казковий світ, змушуючи все сильніше закохуватися в природу. Отже, природа наділена дивовижною красою. Тож берегти її — обов’язок кожного!
Объяснение:
Цього літа ми їздили до Києво Печерської лаври
Коли тільки наближаєшся до лаври, бачиш велику кількість віруючих людей. Наприклад, нам зустрівся цілий натовп жінок у хустинках (бо в церкву та святі місця їм слід ходити з покритою головою). Нам, чоловікам, можна ходити по лаврі у будь-якому вигляді, а жінкам — тільки в хустинках та спідницях. Я запитав батьків, чому саме так, але вони цього не знали.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-opis-kiyevo-pecherskoyi-lavriтут і типові мешканці — монахи та священики, яких дуже-дуже багато. Усі вони вдягнуті у довге чорне вбрання, ряси. Всі чоловіки-священики мають бороди.
Найдивніше місце у лаврі — печери зі святими мощами. Є печери з назвою Ближні: глибокі та з довгим шляхом, а є печери Дальні — з коротким шляхом. У печерах темно та мало свіжого повітря. Всі ходять туди зі свічками, якими освітлюють свій шлях. Прохід по печерах вузький та тісний — там навіть двом людям неможливо розійтися.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-opis-kiyevo-pecherskoyi-lavri
Отже, природа наділена дивовижною красою. Тож берегти її — обов’язок кожного!